Національний банк України суттєво пом’якшив валютні обмеження.
Про це пише Polemika з посиланням на НБУ.
Нові правила почали діяти з 11 серпня 2026 року та стосуються насамперед фізичних осіб, але важливі зміни отримали також підприємства, банки та інші учасники фінансового сектору.
Для українців це означає вищі ліміти на купівлю безготівкової валюти, зняття готівки, оплату товарів і послуг за кордоном та нові можливості для переказів.
Бізнесу також розширили доступ до валютних операцій, а банкам — можливості для управління валютними ризиками.
Фактично НБУ зробив черговий крок від воєнних валютних обмежень у бік більшої фінансової свободи — але без різкого скасування всіх правил.
Навигация
Що змінив НБУ з 11 серпня 2026 року
Новий пакет валютної лібералізації затверджено постановою Правління НБУ №90 від 10 серпня 2026 року. Більшість змін почала діяти саме з 11 серпня.
Окреме рішення щодо розрахунку валютної позиції банків набуде чинності з 1 вересня 2026 року.
Головні зміни для громадян
| Операція | Було | Стало |
|---|---|---|
| Купівля безготівкової валюти | 50 тис. грн/місяць | 200 тис. грн/місяць |
| Зняття готівки з валютних рахунків | 100 тис. грн/день | 200 тис. грн/день |
| Оплата з гривневого рахунку за кордоном | 100 тис. грн/місяць | 200 тис. грн/місяць |
| Оплата проживання за кордоном | 500 тис. грн/місяць | 500 тис. грн/місяць + оренда житла |
Дані: Національний банк України.
Купити валюту тепер можна на більшу суму
Одна з найбільш помітних змін стосується купівлі безготівкової іноземної валюти.
Ліміт для фізичних осіб збільшено з 50 тис. грн до 200 тис. грн на календарний місяць.
Тобто можливість придбати валюту в межах установленого ліміту зросла одразу в чотири рази.
Але є важлива деталь: у межах цього ліміту громадяни зможуть купувати не лише іноземну валюту.
До переліку також додано:
- безготівкові банківські метали;
- цінні папери іноземних емітентів;
- інші дозволені валютним регулюванням інструменти.
НБУ пояснює це, зокрема, необхідністю розширення можливостей громадян для інвестування та формування фінансових активів.
Водночас регулятор наголошує на важливості збереження привабливості гривневих інструментів — депозитів та ОВДП.
Тобто нововведення — це не лише про долари та євро. Для населення поступово відкривається ширший вибір способів зберігати й інвестувати кошти.
Збільшено ліміт на зняття валюти
Ще одна практична зміна стосується власників валютних рахунків.
Ліміт на зняття готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном збільшено:
зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день.
Це особливо важливо для українців, які перебувають за межами країни та можуть потребувати доступу до власних валютних заощаджень.
НБУ зазначає, що поступове послаблення такого обмеження має підтримати українців за кордоном і водночас сприяти довірі до банківської системи.
Більше можливостей для розрахунків за кордоном
Змінилися й правила використання гривневих коштів за кордоном.
Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг із гривневих рахунків збільшено:
зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Причому перелік операцій розширено.
Тепер у межах цього ліміту можна оплачувати також оренду житла за кордоном.
Ще одна важлива зміна — спосіб здійснення платежу.
Йдеться не лише про оплату банківською карткою.
НБУ дозволяє проводити відповідні операції також через перекази з рахунку на рахунок, зокрема із використанням SWIFT, після купівлі банком валюти за дорученням клієнта.
Що це означає на практиці
Наприклад, українець, який тимчасово живе за кордоном, отримує більше можливостей використовувати кошти з гривневого рахунку для повсякденних потреб, зокрема для оренди житла.
Це особливо актуально для тих, хто:
- навчається за кордоном;
- працює або тимчасово проживає в іншій країні;
- винаймає житло;
- оплачує іноземні послуги;
- має гривневі заощадження в українському банку.
Окремий ліміт для переказів із валютного рахунку
НБУ також додав можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном шляхом переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.
Для таких операцій встановлено окремий ліміт:
200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
Це важливе уточнення, адже банківський переказ може бути зручнішим за карткову оплату, особливо коли йдеться про великі платежі або оплату послуг конкретному отримувачу.
Оренда житла за кордоном: що змінилося
Окремо варто звернути увагу на ліміт для проживання за кордоном.
Раніше в межах установленого ліміту можна було оплачувати послуги, пов’язані з проживанням. Тепер можливості розширено — дозволяється також оплата оренди житла за кордоном.
Гранична сума залишається на рівні:
500 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.
При цьому НБУ дозволив проводити такі розрахунки не тільки карткою, а й переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача, зокрема через SWIFT.
Що змінилося для бізнесу
Пом’якшення валютних обмежень стосується не лише фізичних осіб.
Для юридичних осіб НБУ також збільшив низку лімітів.
Нові ліміти для підприємств
| Операція | Новий ліміт |
| Зняття гривні з рахунку в Україні | 200 тис. грн/день |
| Зняття валюти з рахунків в Україні та за кордоном | 200 тис. грн/день |
| Зняття коштів із гривневої корпоративної картки за кордоном | 140 тис. грн/місяць |
| Оплата товарів, робіт і послуг гривневою корпоративною карткою за кордоном | 400 тис. грн/місяць |
До цього ліміти становили відповідно 100 тис. грн на день, 100 тис. грн на день, 17,5 тис. грн на тиждень та 150 тис. грн на місяць.
При цьому підприємства зберігають можливість без обмежень проводити аналогічні розрахунки за кордоном із використанням валютних корпоративних карток.
Для бізнесу це може означати не просто зручніші розрахунки, а більшу гнучкість у роботі з іноземними партнерами та витратами за кордоном.
Новий «додатковий» ліміт для бізнесу
Окремий блок змін стосується стимулюючої валютної лібералізації.
НБУ вводить новий «додатковий» ліміт, який працюватиме поряд із чинним «донатним» лімітом.
Він формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків, здійснених із 10 серпня 2026 року на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України. Такі внески мають бути підтверджені аудиторським звітом компанії «великої четвірки» та відповідними документами.
Крім того, компаніям дозволять передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти або їх частину іншим юридичним особам, які входять із ними до однієї бізнес-групи.
Водночас перелік операцій, доступних у межах стимулюючої валютної лібералізації, не змінюється. Серед них:
- репатріація дивідендів;
- закриття старих імпортних контрактів;
- повернення передоплати за товар, який надійшов до початку повномасштабної війни;
- повернення старих зовнішніх позик;
- фінансування закордонних представництв.
Нові можливості для українських експортерів
Ще одне важливе послаблення стосується компаній, які експортують товари.
Українським експортерам дозволили переказувати нерезидентам кошти для сплати:
- штрафів;
- пені;
- бонусів;
- компенсації витрат;
- відшкодування збитків.
Але встановлено обмеження: сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Це має допомогти українським компаніям виконувати договірні зобов’язання перед іноземними партнерами та підвищувати довіру до українського експорту.
Що зміниться для банків і фінансового сектору
Пом’якшення валютних правил торкнулося і фінансового сектору.
Зокрема, НБУ дозволив Моторному (транспортному) страховому бюро України купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій.
Йдеться про виконання зобов’язань за міжнародними договорами автомобільного страхування «Зелена картка».
Також банки отримають більше можливостей для управління валютними ризиками.
З 1 вересня 2026 року, а не з 11 серпня, набуде чинності зміна, яка дозволить поступово включати до розрахунку валютної позиції частину сформованих резервів під активні операції, яка раніше не враховувалася.
За оцінкою НБУ, це має підтримати фінансову стабільність, кредитування та інші активні операції банків в іноземній валюті.
Чи означає це повне скасування валютних обмежень
Ні.
Це принципово важливий момент.
НБУ не скасовує валютне регулювання повністю, а продовжує поступову валютну лібералізацію.
Стратегія регулятора передбачає поетапний рух від жорстких обмежень, запроваджених після початку повномасштабної війни, до більш гнучкого валютного ринку.
Національний банк наголошує, що подальші рішення залежать від макроекономічних і фінансових умов.
Серед ключових факторів:
- рівень інфляції;
- інфляційні очікування;
- обсяг міжнародних резервів;
- рівень процентних ставок;
- стійкість банківської системи;
- ситуація на валютному ринку.
Саме тому наступні послаблення не мають наперед визначеного календаря.
Чому НБУ поступово послаблює валютні обмеження
На початку повномасштабної війни жорсткі валютні обмеження були необхідним інструментом для стабілізації фінансової системи.
Вони допомогли стримати панічні настрої, зберегти контроль над валютним ринком та дати бізнесу й населенню можливість адаптуватися до нових економічних умов.
Однак надто тривале збереження жорстких обмежень може створювати інші проблеми.
Саме тому НБУ поступово рухається до більшої гнучкості валютного ринку. Регулятор зазначає, що перехід до керованої гнучкості курсу відбувся ще у жовтні 2023 року.
Логіка проста: валютні обмеження мають захищати економіку в кризовий момент, але з часом економіці потрібно повертати більше свободи.
Як нові валютні правила можуть вплинути на українців
Для пересічного громадянина найбільш відчутними будуть чотири зміни:
1. Більше можливостей купувати валюту
Ліміт зріс у чотири рази — із 50 тис. до 200 тис. грн на місяць.
2. Легше отримати доступ до власних валютних коштів
Денний ліміт на зняття готівки з валютного рахунку збільшено до 200 тис. грн.
3. Більше свободи для витрат за кордоном
Місячний ліміт для операцій із гривневого рахунку зріс до 200 тис. грн, а перелік операцій доповнено орендою житла.
4. З’явилося більше варіантів для інвестування
У межах нового ліміту на купівлю безготівкової валюти дозволено також операції з банківськими металами та цінними паперами іноземних емітентів.
Чи варто тепер купувати більше валюти
Сам факт збільшення ліміту не означає, що кожному потрібно негайно купувати валюту.
Нове правило лише розширює можливості.
Рішення про структуру власних заощаджень варто приймати залежно від:
- терміну, на який відкладаються кошти;
- майбутніх витрат;
- потреби у валюті;
- рівня ризику;
- дохідності гривневих інструментів;
- особистої фінансової подушки.
НБУ окремо зазначає, що продовжить працювати над привабливістю гривневих активів, зокрема депозитів та ОВДП.
Вищий валютний ліміт — це насамперед додаткова свобода вибору, а не універсальний сигнал «усім купувати долари».
Що буде далі з валютними обмеженнями НБУ
Нинішній пакет — черговий етап більш масштабної стратегії валютної лібералізації.
У перспективі НБУ розглядає подальше розширення можливостей для:
- повноцінних виплат за старими кредитами та інвестиціями;
- транскордонних операцій населення;
- операцій із валютними деривативами;
- кредитування іноземців;
- інвестицій українців за кордон.
Однак ці кроки залежать від макроекономічної ситуації та фінансової стабільності.
Тому говорити про повне скасування валютних обмежень поки зарано.
Натомість тенденція очевидна: НБУ поступово розширює перелік дозволених операцій і збільшує встановлені ліміти.
Пом’якшення валютних обмежень із 11 серпня 2026 року стало одним із найбільш помітних кроків НБУ у напрямі валютної лібералізації цього року.
Для населення головними нововведеннями стали збільшення ліміту на купівлю безготівкової валюти до 200 тис. грн на місяць, підвищення денного ліміту на зняття валюти до 200 тис. грн, а також розширення можливостей для розрахунків за кордоном та оплати оренди житла.
Бізнес отримав вищі ліміти на готівкові операції, нові можливості в межах стимулюючої валютної лібералізації та додаткові інструменти для роботи з іноземними контрагентами.
Водночас валютні обмеження нікуди не зникли. Україна продовжує рухатися до більшої свободи валютного ринку поступово, залежно від стану економіки, резервів, інфляції та фінансової стабільності.
Також розглянемо, як Малин об’єднався заради тварин.
