Site icon Полемика

Чи зможе Білорусь уникнути долі колонії імперської росії: підсумки «Білоруської Платформи»

У середу, 8 лютого 2023 року, у пресцентрі Укрінформ відбувся круглий стіл на тему: "Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє". Організовувала круглий стіл Громадська організація "Агентство розвитку демократії та інформаційних свобод". Про це повідомляє "Матриця Свободи".

Через дії режиму самопроголошеного президента олександра лукашенка Україна та білорусь опинилися по різні боки фронту розв'язаної кремлем війни. З північного сусіда Республіка Білорусь перетворилася не просто на джерело загроз для України, а на плацдарм з якого нападають на нашу державу. Більшість білорусів, згідно з різними дослідженнями, не підтримують військової агресії щодо України, тоді як прихильники лукашенка, яких один із учасників круглого столу Олексій Францкевич назвав лукашистами, не виявляють солідарності до України.

Що треба робити українцям та білорусам, щоб ніколи знову білорусь не стала джерелом загроз національній безпеці? За яких умов дві держави зможуть повернутися до політики добросусідства? Якими мають бути кроки громадян обох країн, щоби вищезгадане сталося? І яку політику повинен мати "офіційний Київ" для цього?

Щоб знайти відповіді на ці запитання і не лише, організатори круглого столу запрягли відомих українських та білоруських політологів, експертів, громадських діячів, аналітиків, істориків, а також білоруських волонтерів, добровольців та представника штабу Полку Кастуся Калиновського.

На запрошення обговорити майбутнє українсько-білоруських відносин відгукнулося майже два десятки людей, що продемонструвало високий інтерес до обговорюваної теми, зокрема:

Також у заході взяли участь два представники Міністерства культури та інформаційної політики України, а саме:

Організатор: Юрій Федоренко — керівник Агентства з розвитку демократії та інформаційних свобод.

Модерував дискусію: Руслан Рохов — український громадський діяч, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC.

Пропонуємо до вашої уваги короткий репортаж з найголовнішими тезами з більш ніж двогодинної дискусії.

Розпочався круглий стіл о 12:00. Після вступного слова та подання учасників модератор надав слово відомому в Україні білоруському волонтерові, керівнику Благодійного фонду "Вільна Білорусь" Олексію Францкевичу.

Сподіваюся, що сьогоднішня розмова буде запрошенням до створення Білоруської Платформи не лише як теми дискусії круглого столу, а як постійно діючого майданчика для напрацювання спільних білорусько-українських планів щодо завдання імперії поразки та звільнення Білорусі.

Білоруський громадський діяч підготував промову, яка містила багато гучних заяв, тому багато в чому подальша дискусія перетворилася або на опонування його думки, або у злагоді та висловлені бачення у розвиток дискурсу. На початку свого виступу Олексій Францкевич зауважив:

З моменту, коли московська армія використала територію білорусі як плацдарм для нападу на Україну, на білоруському порядку денному багато що змінилося. Якщо до цього багатьом у білорусі серед противників лукашенка було допустимо апелювати до керівництва росії, то після широкомасштабного вторгнення це став моветон.

 

Усі ті, кого кремль своєю пропагандою намагався таврувати як маргіналів, раптом виявилися правими. Зміни не торкнулися лише лукашистів. Я тут навмисне розмежовую нас — вільних білорусів — з лукашистами, які десятиліттями обслуговують режим лукашенка. За аналогом того, як є "чеченці" та "кадирівці".

Керівник Благодійного фонду "Вільна Білорусь" Олексій Францкевич

З 24 лютого минулого року вільним білорусам російська федерація продемонструвала себе імперією. Раптом усі побачили, що ідея союзної держави, яка просувається олександром лукашенком, — це шлях втрати державності. З лютого 2022 р. білорусь де-факто окупували іноземні війська. Білорусам обмежили пересування.

 

Тотальний контроль. Спостереження. І переслідування незгодних. До тисяч політв'язнів, затриманих з 2020 року, почали додаватися ті, хто якось демонстрував лояльність та підтримку України. Сьогодні Білорусь нагадує "Гулаг".

"Якщо нічого не робити, то незабаром москва додасть питання єдиної валюти та єдиної армії. Далі можна прибирати гаулейтера лукашенка, ліквідувати вибори глави держави та призначати губернатора Білорусі з кремля.

"Цей стан речей поставив республіку білорусь на межу існування. Де-факто білорусь не є співучасником агресії, а першою жертвою, яку кремлю вдалося захопити шляхом гібридної спецоперації. Все почалося з моменту, коли вони привели у владу олександра лукашенка, як колись в Україні Віктора Януковича. Українці скинули узурпатора, а нам, білорусам, на жаль, цього не вдалось зробити. Після конституційного перевороту 1996 року всіх політично вагомих опонентів убили, а ті, що залишилися живими, змушені були тікати з країни.

З того часу всі вибори у білорусі були фікцією. Театральною постановкою щодо переобрання диктатора. Який, як усі зрозуміли у 2022 році, всі роки при владі був гаулейтером кремля. Наразі вся опозиція змушена визнати правоту Зенона Позняка, радикально налаштованого як проти лукашенка, так і проти рф, ще з 90-х. Але тоді КДБшна пропаганда пеленою застилала всім очі", — заявив керівник Благодійного Фонду "Вільна білорусь".

З дня широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну все згадане стало порядком денним для білорусів, що опинилися за межами республіки білорусь.

Ті з білорусів, які були в цей момент в Україні і опинилися в місцях вторгнення, також були евакуйовані. Хтось волонтерив та допомагав іншим евакуюватися.

 

Як я, наприклад. Хтось узяв зброю до рук і став разом з українцями давати відсіч імперіалістам, як чоловік присутньої тут Олени Гергель — Василь "Сябро" Парфєнков, який загинув у бою з росіянами під Лисичанськом. Або присутній лідер Молодого Фронту — Денис Урбанович, який уже тричі встиг побувати у шпиталі.

"Всім білорусам, які воюють в Україні проти спільного ворога, зрозуміло, що тільки після завдання поразки імперії, можна буде деокупувати білорусь, звільнити всіх політв'язнів і провести демократичні вибори, щоб народ міг обрати інше майбутнє для республіки білорусь", — наголосив  Олексій Францкевич.

Такий глибокий відступ у передісторію процесів, що передували проведенню круглого столу, перед відповіддю на запитання, що задаються організаторами, керівник Благодійного Фонду "Вільна білорусь" пояснив необхідністю поглянути на них під його кутом зору.

Щоб Білорусь не була джерелом погроз комусь, потрібно, щоб наша країна перестала бути домініоном російської імперії.. І тут є лише два шляхи:

Перший: об'єднати наші зусилля, щоб допомогти Україні у боротьбі проти нашого спільного ворога, російської імперії. І після заподіяння кремлю поразки деокупували Білорусь.

Другий: організувати рух опору всередині Білорусі, спрямований на звільнення країни від російських окупантів та злочинного маріонеткового режиму лукашенка, який виконує функції тимчасової військової адміністрації, — заявив Олексій Францкевич, перейшовши до відповідей на питання, які на початку круглого столу озвучив модератор дискусії.

Лише деокупація Білорусі та створення умов для демократичного розвитку нашої держави будуть тими умовами, які гарантують, що республіка білорусь більше не стане нікому загрозою, ставши країною із добросусідською політикою щодо сусідніх держав.

 

Якщо говорити про перший сценарій, то рецепт для двох народів простий — докласти всіх зусиль для завдання військової поразки армії рф. Йти добровольцями до ЗСУ, волонтерити і донатити… Все це вже роблять українці та багато білорусів… З нашого боку ми, звичайно, могли б більше…

 

Але тут, з одного боку, потрібне сприяння Україні для зняття арештів з рахунків, щоби більше донатити, спростити волонтерам рух країною і через кордон, а також бити готовими прийняти всіх охочих добровольців до ЗСУ. З іншого боку, білоруським діячам слід об'єднуватись навколо ідеї перемоги над спільним ворогом, а не намагатися боротися за лідерство у процесі. Це багато білорусів сьогодні демотивує. Але це загальнолюдський порок, з яким кожен має боротися в собі… Упевнений, що й ми, білоруси, це зможемо зробити…

 

Якщо говорити про другий сценарій — організацію руху опору всередині Білорусі — то тут все складніше. Вважайте, що там зараз такі умови як у Донецьку, Луганську чи Севастополі. Це окупована територія з усіма умовами, що з цього випливають.

"Підпільний рух можливий лише за підтримки ззовні. Але це ми можемо говорити тільки про диверсії та досягнення дрібних бойових завдань. Деокупація можлива, якщо ті білоруси, які зараз перебувають у вимушеній еміграції, матимуть підтримку від союзників для боротьби з окупантом. Починаючи з підготовки та навчання, закінчуючи білоруським ленд-лізом.

Очевидно, що за умов широкомасштабної війни в Україні це питання обговорюється з "офіційним Києвом". Без підтримки України другого сценарію ніхто у світі його не підтримає", — наголосив керівник Благодійного Фонду "Вільна білорусь".

У 2022 році білоруси почали обговорювати ці два сценарії. Минулого року від імені Благодійного Фонду "Вільна білорусь", окрім евакуації у перші місяці та допомоги у постачанні ЗСУ різним необхідним надалі, я також брав участь у багатьох заходах, де порушував це питання, і сам організовував у Жешуві "Конференцію вільних білорусів". Знаю також про багато інших подій, які відбувалися як минулого року, так і цього, де намагаються знайти шляхи деокупації Білорусі.

 

Вільні білоруси готові до будь-якого з двох сценаріїв, але ефективність будь-якого з них залежить від політики у Києві. Тому тут м'яч на боці Офісу пана Зеленського.

 

Я впевнений, якщо буде готовність офіційного діалогу з боку Києва, вся політична опозиція лукашенка та громадські активісти з білоруського боку, незважаючи на конкуренцію багатьох між собою та різні моменти особистісних відносин, будуть готові сісти за стіл та домовлятися про спільні цілі та зусилля, які всі ми повинні докласти, щоб здолати імперію та деокупувати Білорусь.

"Сподіваюся, що сьогоднішня розмова буде запрошенням до створення Білоруської Платформи не лише як теми дискусії круглого столу, а як постійно діючого майданчика для напрацювання спільних білорусько-українських планів завдання імперії поразки та звільнення білорусі, щоб ми знову могли повернутися до добросусідства завдовжки тисячу років" , — завершив Олексій Францкевич, подякувавши всім за увагу.

Експерт назвав першочергове завдання України щодо Білорусі

Першочерговим завданням України у короткостроковій перспективі є недопущення прямої участі Білорусі у війні. Таку думку висловив білоруський аналітик, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич, який висловився за Францкевичем.

У стані війни Україна може думати про майбутнє, але має вирішувати термінові питання. Невідкладний інтерес тут і сьогодні — щоб білорусь не вступала у війну, тому що це відволікає певну частину сил і засобів на боротьбу біля кордону, і друга частина — це, за можливості, створення точок непорозуміння між офіційним мінськом та офіційною москвою.

Керівник Інституту світової політики Євген Магда

На його думку, білорусь не вступила повною мірою у війну проти України через настрої населення та страх лукашенка втратити владу в країні.

"Бо якщо у нас є фрагментоване населення та загальна соціологія 80% проти війни, це означає, що частина проти буде і серед електоральної вибірки лукашенка", — пояснив експерт.

У цьому контексті він зазначив, що зараз Україні потрібно впливати на білоруське суспільство, щоб ці антивоєнні настрої залишалися, і надалі наганяти страх на лукашенка наслідками його прямої участі у війні.

"У короткостроковій перспективі до закінчення війни я не бачу інших завдань для України", — резюмував Тишкевич.

12 тез про українсько-білоруські відносини від Магди

Відомий експерт із Білорусі, український політолог, керівник Інституту світової політики Євген Магда, рефлексуючи на виступи своїх двох попередників, запропонував 12 тез, які, на його думку, важливо розуміти при розбудові відносин між двома країнами.

"Без демократичної білорусі немає безпечної Європи. Ми в цьому переконалися дуже дорогою ціною. Переконалися в цьому у лютому минулого року, у березні минулого року… і це факт, який на сьогоднішній момент дуже чутливий…", — наголосив Магда у першій тезі.
 
Далі керівник Інституту світової політики перейшов до другої тези:

Без незалежної України незалежна Білорусь неможлива.

З рештою тез можна ознайомитися, переглянувши запис круглого столу на сайті Укрінформу.

Питання Білорусі ключове для майбутньої безпеки регіону — співзасновник Центру Білоруських Комунікацій

Український політолог, кандидат філософських наук, співзасновник Центру Білоруських Комунікацій Максим Плешко, який узяв слово після Євгена Магди, наголосив і на тому, що Україна у взаємодії з білоруссю, Литвою та Польщею протягом багатьох століть були фронтиром Європи, починаючи з часів Київської Русі, через Велике князівство Литовське та Руське та закінчуючи Річчю Посполитою.

І доки ми не будемо в кооперації між собою, Україна та країни Балтії будуть під загрозами східної навали.

Сьогодні тема білорусі незаслужено не в топі української політики. "Нам, українцям, треба говорити про білорусів. Про їхнє важливе історичне місце. І так далі….

Україні потрібна стратегія відносин із білоруссю — представник Полку Калиновського

Представник штабу Полку Кастуся Калиновського Андрій Шеучик наголосив на цінності, що на круглому столі зібралися люди, яким цінне білоруське питання. На його думку, важливо, щоб з українського боку було сформовано позицію з цього питання.

Полк не може займатися самодіяльністю, оскільки він діє в рамках українського законодавства та має рухатися в рамках логіки політичної стратегії України.

У полку Кастуся Калиновського наголошують на необхідності ухвалити стратегію відносин з Білоруссю в Україні.

Про це заявив представник штабу полку Андрій Шеучик під час круглого столу на тему "Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє" в Укрінформі.

Поки ми воюємо, поки ми вчимося, поки ми маємо певні надії, але немає жодної стратегії, немає рядка, жодного слова про те, що робитиме Україна з білоруссю. Цього немає. У нас має бути план у робочому варіанті".. Якщо цього плану немає, про що можна говорити? Тобто ми не можемо ні що-небудь коригувати, ні висловлювати свою думку з цього приводу, тому що цього предмета немає.

Шеучик наголосив, що стратегія має бути узгоджена всіма політичними структурами, у тому числі президентом України.

Це має бути, над цим треба працювати, і до цієї роботи повинні приєднатися всі: перш за все українська сторона і всі з білоруського боку — чи то полк, чи то вільні білоруси, чи будь-яка людина, яка живе на Чернігівщині… таким чином можна опрацювати найбільш дієву стратегію щодо Білорусі. Це політична воля України, і ми, Полк Кастуся Калиновського, з цим погодитимемося.

***

Як повідомляв Укрінформ, білоруський добровольчий батальйон Збройних сил України імені Кастуся Калиновського сформовано у березні 2022 року для захисту від російського вторгнення у складі Іноземного легіону в Україні. Названо на честь національного героя білорусі, одного з керівників національно-визвольного повстання білорусів, поляків, литовців та українців 1863-1864 років.

Через небажання вступати у війну проти України білоруських офіцерів змінюють на росіян — Денис Урбанович

Білоруський доброволець із Полку Кастуся Калиновського, який воює в Україні, вважає, що майбутнє Білорусі має визначати білоруський народ. Він має визначитися, чи прагне союзу із рф, чи інтеграцію з Україною та країнами Балтії.

До широкомасштабного вторгнення росії в Україну настрої були дуже проросійськими. Це був, на його думку, результат тривалої русифікації та пропаганди, організованої у білорусі олександром лукашенком. Після використання території Білорусі як плацдарму для наступу на Київ ситуація почала змінюватися. Білоруси почали солідаризуватися з Україною. Панівними є антивоєнні настрої як серед громадян, а й військових — як рядових, так і офіцерського складу.

Денис Урбанович

Білоруський громадський діяч, лідер організації "Молодий Фронт", тричі поранений у російсько-українській війні боєць Полку Кастуся Калиновського Денис Урбанович заявив:

Один офіцер, який керує елітною військовою частиною, мені сказав, що в період з квітня по вересень 2022 року в трьох чи чотирьох військових частинах ледь не розпочався бунт. Лукашенко та росія зробили висновки та розпочали заміну офіцерського складу. Зокрема, у 5-й антитерористичній бригаді вже є офіцери, які є громадянами російської федерації.

Білоруська Платформа могла б стати майданчиком для спільних дій — представник Міністерства культури та інформаційної політики України

Начальник головного управління з інформаційної політики Міністерства культури та інформаційної політики України Олександр Макабрій на початку свого виступу наголосив, що не може висловити офіційну позицію України щодо порушених питань, оскільки відповідна політика у процесі формування.

Пан Макабрій як власну думку висловив стурбованість відсутністю розуміння з ким працювати, адже є багато різних суб'єктів з різними позиціями, як Вільна Білорусь, Полк Кастуся Калиновського, Офіс Світлани Тихановської та інші.

Водночас він, а також його колега, головний спеціаліст відділу проєктної роботи та моніторингу головного управління з інформаційної політики Олексій Третьяков-Гродзевич зазначив, що платформа, яка могла б з'явитися на базі проведеного круглого столу, могла б створити майданчик, на якому можна було б синхронізувати позиції та виробити спільну стратегію.

Ми готові сідати за стіл та домовлятися з іншими силами про загальний план дій — радник Світлани Тихановської та соратник Зенона Позняка

Коли взяли слово політичний радник Світлани Тихановської Олександр Добровольський та член команди Зенона Позняка білоруський політолог Павло Усов, обидва поділися тим, що роблять їхні команди для підготовки боротьби проби агресії росії та висловили готовність узгоджувати свої дії з українською стороною на загальному майданчику.

З рештою тез учасників круглого столу ви можете ознайомитися на сайті Укрінформ, переглянувши запис.

Підсумовуючи все сказане під час круглого столу, його організатор Юрій Федоренко сказав: "To be continue!".

Керівник Агентства розвитку демократії та інформаційних свобод наголосив, що жвава дискусія та апеляція багатьох учасників до необхідності узгодити позиції свідчить про необхідність продовжувати подібні заходи. Пропозиція Олексія Францевича про те, щоб зробити Білоруську Платформу не темою обговорення, а майданчиком для постійної взаємодії, йому сподобалася, і він висловив готовність до спільної організації таких заходів. На цьому учасники подякували один одному та розійшлися.

По материалам: Подробности

Exit mobile version