«>
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександр Тарнавський заявив, що українські війська після кількох тижнів кропіткої роботи з розмінування рішуче прорвали першу лінію оборони росії під Запоріжжям і розраховують на швидші успіхи під час форсування слабшої другої лінії.
Про це він сказав в інтерв'ю Observer.
За його словами, росія витратила 60% свого часу і ресурсів на будівництво першої лінії оборони і тільки по 20% — на другу і третю лінії, оскільки не очікувала, що українські війська зможуть прорватися.
Зараз ми перебуваємо між першою і другою оборонними лініями.
Він зазначив, що зараз Сили оборони просуваються по обидва боки прориву і закріплюються на території, захопленій під час останніх боїв.
У центрі наступу ми завершуємо знищення ворожих підрозділів, які прикривають відхід російських військ за другу лінію оборони.
Тарнавський розповів, що Сили оборони опинилися в пастці на кілька тижнів через величезне мінне поле. Він зазначив, що піхотинці-сапери повільно розчищали маршрут штурму в пішому порядку.
За його словами, російські війська "просто стояли і чекали на українську армію", відстрілюючи техніку снарядами і дронами, але тепер цей бар'єр подолано, і окупанти змушені вдаватися до маневрів, а українці повернули після розмінування на поле бою свої танки та іншу бронетехніку.
Противник підтягує резерви не тільки з України, а й з росії. Але рано чи пізно у росіян закінчаться всі найкращі солдати. Це дасть нам стимул наступати більше і швидше. У нас усе попереду.
За словами Тарнавського, на жаль, евакуація поранених була ускладнена. І це теж ускладнювало просування українських військ.
На мою думку, росіяни вважали, що українці не пройдуть цю лінію оборони. Готувалися понад рік. Щойно там з'являлася будь-яка техніка, вони одразу ж починали її обстрілювати і знищувати. Тому розмінування проводилося тільки піхотою і тільки вночі.
Тарнавський пояснив, що між першою і другою лінією захисту дуже велика різниця — друга лінія побудована не так добре, тому ЗСУ можуть використовувати техніку.
Чим ближче до перемоги, тим складніше. Чому? Тому що, на жаль, ми втрачаємо найсильніших і найкращих. Тож тепер нам належить сконцентруватися на певних областях і довести справу до кінця. Хоч би як нам усім було важко.
По материалам: Подробности