Site icon Полемика

Не позичати, а заробляти самим: що потрібно зробити Україні, аби її прийняли до Євросоюзу 

«>

Україна може стати повноцінним гравцем на світових ринках, але для цього треба вже сьогодні закласти підвалини майбутнього успішного розвитку.

Засідання Євроради 14-15 грудня остаточно засвідчило проєвропейський шлях України. Однак нам лід зробити ще багато кроків, аби стати конкурентним партнером для ЄС і НАТО, вважає відома ІТ-підприємиця і громадська діячка Анна Бондаренко.

Про те, як Україні посісти гідне місце у європейській спільноті, підприємиця розповіла виданню Kyiv Post.

Потрібно повернути українців додому

На думку пані Анни, чиновникам найперше треба зацікавити українців повернутися додому із-за кордону. А їх там, за різними підрахунками, перебувають від 5,6 до 6,7 млн осіб. Їх неповернення може суттєво вплинути на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно. Крім того, неповернення мігрантів може спричинити тривалу демографічну кризу. До 2032 року Україна стикатиметься з дефіцитом робочої сили від 3,1 до 4,5 млн людей.

Щоб повернути наших співвітчизників, потрібна сильна сучасна національна ідея. Потрібна програма, яка дозволяє об`єднати та стимулювати українців та їхні ресурси по всьому світу, адже інтегровані в міжнародне суспільство українці можуть бути представниками нашої країни та її інтересів в усіх куточках світу. Українці хочуть бути корисними своїй Батьківщині не лише в самій Україні. Подивіться на Ізраїль і їхнє найсильніше світове лоббі, — каже підприємиця.

Українцям треба дати можливості заробляти на себе самим

Іншою проблемою, на думку пані Анни є переорієнтація держави з виживання за рахунок іноземних кредитів на власне високотехнологічне і рентабельне виробництво товарів і послуг.

Україна повинна почати мислити як корпорація і отримувати дохід, а не просити кредит. Нам потрібно взяти на себе відповідальність і підвищити конкурентоспроможність країни, завоювати повагу партнерів, — переконує Бондаренко.

Очевидно, що Україні потрібні нові економічні моделі — такі, наприклад, як «Економіка даних». Це національний проєкт, який має передбачати створення інфраструктури обчислення та зберігання даних за допомогою сучасного обладнання, технологій та програмного забезпечення, включаючи хмарні платформи, центри обробки даних та обчислювальні потужності. Ця інфраструктура буде генерувати дохід та буде безпечним оазисом Європи. Ринок даних — це трильйони доларів вже тут і зараз.

Зрозуміло, що в нашій державі є багато піару довкола талановитих стартапів. Але погляньмо на найгучніші проєкти, створені українцями: де вони працюють? США , Велика Британія та інші місця, де немає корупції, тиску. Усе тому. що на батьківщині вони не мають належної державної підтримки, — констатує пані Анна.

Саме тому в Україні потрібно створити Інноваційний фонд і мережу технопарків для підтримки та впровадження інновацій українців. А також мережу лобістських «острівців» у Європі, США, Азії, Австралії та навіть в Аргентині. Кожен із цих центрів має бути зацікавлений у впровадженні українських інновацій та продуктів у своєму регіоні.

Здоров`я українців — понад усе

Оскільки пані Анна є фахівцем у сфері медичних даних, вона не змогла оминути увагою і проблему зміни системи охорони здоров'я. Адже якісно працювати на благо держави можуть лише здорові люди.

Однією з головних проблем цієї галузі, вважає ІТ-підприємиця, є збір деперсоналізованих і верифікованих даних, які б допомогли запровадити програми щодо сталого розвитку системи громадського здоров’я та впровадити запобігання захворюванням на вищому рівні.

Високоякісна і перевірена інформація дозволяє лікарям приймати більш обґрунтовані рішення, персоналізувати плани лікування та покращувати результати лікування пацієнтів. Аналіз великих наборів даних може допомогти виявити закономірності, тенденції та фактори ризику, пов'язані з захворюваннями, планувати загалом різноманітні політики у сфері охорони здоров’я, — пояснює пані Анна.

Вона додає, що інформація про поширення захворювань, використання медичних послуг та показники здоров'я населення допомагають урядам і політикам розподіляти ресурси, визначати пріоритетні області та здійснювати науково обґрунтовані втручання для покращення системи охорони здоров'я. Інформація та аналітика на основі даних можуть оптимізувати надання медичних послуг, розподіл ресурсів та операційну ефективність.

Ми не можемо зволікати, треба діяти вже зараз! Україна стоїть перед викликами, але рішучі дії в зазначених областях можуть позитивно вплинути на її майбутнє та зміцнити її позицію в сім'ї європейських націй, — підсумувала Бондаренко.

Довідка: Анна Володимирівна Бондаренко – IT підприємець, громадська діячка. Засновниця і керуючий партнер DeHealth — Банк Медичних Даних, Лондон (Велика Британія). Засновник Фонду Дехелс в Україні (DeHealth Charitable Organization)

По материалам: Подробности

Exit mobile version