Особливо, коли йдеться про таку вразливу річ, як лакофарбове покриття кузова. Насправді існує декілька способів захисту, які мають різну ефективність та доступність.
Про три способи захистити фарбу від літніх загроз розповідає Полемика з посиланням на РБК-Україна.
Проблеми, яких може завдати природа у теплу пору року, пояснюються, по-перше, наявністю у літньому середовищі певних агресивних речовин і явищ, і по-друге – високою температурою, яка їхню дію посилює.
Від більшості загроз кузов можуть захистити три ефективні засоби.
Воскування
Подібні препарати називають воском або захисною поліроллю, зовні вони можуть бути схожими на напіврідку субстанцію, або подібна до пастоподібної маси. Частина з них не суто воскова, а містить абразивну складову для згладжування мікроподряпин і надання поверхні глянцю. Проте такі препарати не рекомендується використовувати в якості захисту.
Функція захисного воску (поліролі) – це створення на лакофарбовій поверхні тонкого захисного шару. Віск, по-перше, заповнює мікротріщини на фарбі та консервує їх, перешкоджаючи потраплянню до голого метала агресивних речовин тим самим запобігаючи розвитку корозії. А по-друге, шар поліролі захищає від небажаного впливу власне лак та фарбу. Нарешті, серед таких восків можна знайти препарати що мають ефект фарбування. Це потрібно для маскування, хоча б тимчасового, сколів і подряпин, щоб з-під них на просвічувала грунтовка.
Взагалі воскування – найдоступніший і найдешевший засіб, який дозволяє захистити лакофарбове покриття кузова, але подібні препарати тримаються на машині не дуже довго, два – три місяці, і залежить від частоти відвідування мийки.
Кераміка та рідке скло
Чимось подібний до першої групи засобів, з головною відмінністю – він повністю синтетичній, та на більш стійкій основі. Варто зазначити, що найменування кераміка, нанокераміка та рідке скло – то лише маркетингові прояви. Однак не варто розраховувати на те, що це вічні препарати, хоча і тримаються на фарбі вони помітно довше. Полімерний засіб, нанесений у кілька шарів на кузов в рідкому вигляді, після полімеризації перетворюється на невидиму плівку завтовшки порядку 2-3 мікрон.
Захист подібного типу обходиться набагато дорожче воскового. Адже дорожче коштує і сам комплект флаконів, і процес нанесення, оскільки доводиться добиватись полімеризації під впливом спеціальної лампи чи хімічного затверджувача. Натомість виробники такої автохімії заявляють, що їхній захист працюватиме не менше року, а то й двох.
Плівка
Подібні плівки ще можуть називати антигравіційними – і стосовно деяких їх типів така характеристика близька до правди. Прозора плівка, наклеюється на кузов, що забезпечує надійний захист не тільки від кислотного посліду і деревного клею, а й від дрібних пошкоджень на кшталт подряпин та сколів – наприклад, камінчиками, які вилітають з-під коліс вантажівок на заміських трасах. Варто зауважити, що плівка наноситься виключно на найбільш вразливі ділянки. Адже вкривати нею весь кузов дорого та не доцільно з точки зору естетики, так як з близької відстані плівка помітна – вона має гірший глянець, а деякі дешеві типи можуть пожовтіти через рік-два.
Важливо знати, що існує два типи плівок для кузова – бюджетні вінілові і більш ефективні поліуретанові. Останні менше помітні на фарбі, але головне, що вони дають кращий захист автомобілю, бо мають більшу товщину: 0,19 – 0,35 мм проти 0, 08 – 0,15 мм у вінілових. А ще поліуретанові непогано лягають на опуклі поверхні, довше зберігають колір та в цілому служать близько 5 – 7 років – на відміну від вінілу з його 3 – 4 роками. Якісна поліуретанова захисна плівка за потреби може бути відполірована, хоча й з певними застереженнями (уникаючи перегріву).
Раніше Полемика писала про те, як позбутися неприємного запаху в пральній машині, щоб не зіпсувати речі.