У межах законопроєкту про посилення мобілізації в Україні пропонується впровадження низки заходів, спрямованих на залучення громадян до військового обліку та забезпечення їхньої явки до територіальних центрів комплектування (ТЦК).
Про це пише Полемика з посиланням на ТСН.
У побуті таких осіб часто називають «ухилянтами», однак з юридичної точки зору цей термін не є чинним до винесення відповідного вироку суду.
Навигация
Хто відповідає за розшук ухилянтів
Контроль за громадянами, які не з’явилися за повісткою, здійснюють правоохоронні органи. Їхня робота базується на даних електронної бази «Оберіг», яка автоматично передає інформацію до системи МВС. Це дозволяє поліції оперативно отримувати дані про тих, хто проігнорував вимоги законодавства.
Згідно із законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни, які ухиляються від мобілізації або порушують правила військового обліку, можуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Конкретне покарання залежить від характеру порушення.
Що говорить закон про поняття «ухилення»
З юридичної точки зору особа вважається такою, що ухиляється, лише після винесення судом вироку за відповідною статтею Кримінального кодексу. До цього моменту вона має статус підозрюваного або фігуранта адміністративного провадження.
Варто розуміти: відмова з’явитися до ТЦК, неявка на медкомісію чи ігнорування повістки можуть спричинити різні форми відповідальності — від штрафу до позбавлення волі.
Яке покарання передбачене за ухилення
Основна стаття, що застосовується у таких випадках — стаття 336 Кримінального кодексу України. Вона передбачає покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації:
- від 3 до 5 років позбавлення волі — це основна санкція.
- Проте в окремих випадках суд може призначити умовний термін (випробувальний строк) тривалістю від 6 місяців до 3 років. Найчастіше — від одного до двох років.
Якщо військовозобов’язаний оновив облікові дані або пройшов медкомісію, але свідомо уникнув відправлення до лав ЗСУ — це може розцінюватися як кримінальне правопорушення та стати підставою для притягнення до відповідальності за ст. 336.
Що буде після завершення воєнного стану
Юристи прогнозують, що після скасування воєнного стану в Україні може розпочатися перегляд адміністративних і кримінальних справ, пов’язаних із мобілізацією. Багато штрафів та рішень про покарання можуть бути оскаржені у зв’язку зі зміною обставин.
Наразі українське законодавство не містить чіткого механізму роботи з такою категорією справ у післявоєнний період. У майбутньому можливі зміни як щодо відповідальності, так і строків її застосування.
При цьому, Ердоган анонсував нову можливість для кінця війни в Україні.