Український бізнес може отримати новий масштабний механізм страхування від воєнних ризиків.
Про це пише Polemika.
Однак його створення впирається у головну проблему — де взяти достатньо коштів для формування фонду.
У проєкті державного бюджету України на 2027 рік передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку.
Одним із запропонованих джерел фінансування називають підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%.
Водночас важливо: станом на кінець вересня 2026 року це ще не означає, що ПДВ уже підвищено.
Йдеться про запропонований механізм, який потребує відповідних законодавчих рішень.
Виникає парадоксальна ситуація: бізнесу потрібен захист від воєнних ризиків, але гроші на цей захист держава частково планує отримати через додаткове податкове навантаження.
Навигация
Чому Україні потрібне страхування бізнесу від воєнних ризиків
Звичайний страховий ринок не завжди може самостійно покрити ризики, пов’язані з війною.
Для страхової компанії масштабний ракетний удар, атака дронів або інше воєнне пошкодження великої кількості об’єктів одночасно означає потенційно величезні виплати.
Для підприємця ситуація виглядає інакше. Якщо завод, склад, магазин або інше майно не
застраховане, після пошкодження власнику доводиться самостійно шукати гроші на відновлення.
Саме тому держава намагається створити механізм, який дозволить розподілити
воєнний ризик між державою, страховими компаніями, міжнародними партнерами та самим бізнесом.
Як працюватиме фонд страхування воєнних ризиків
Запропонована модель передбачає використання механізму First-loss, або покриття «першого збитку».
Її логіка полягає в тому, що держава бере на себе визначену частину ризику, після чого приватні страховики та перестраховики можуть працювати з рештою ризику.
У спрощеному вигляді схема може виглядати так:
- Підприємство укладає договір страхування.
- Компанія сплачує страхову премію.
- Відбувається страховий випадок, пов’язаний із воєнним ризиком.
- Визначена частина збитків компенсується за рахунок державного механізму.
- Частину ризику понад встановлений ліміт може покривати приватний страховик або перестраховик.
Ідея полягає не в тому, щоб держава замінила страховий ринок, а в тому, щоб допомогти страховикам працювати з ризиками, які сьогодні для них надто великі.
Скільки грошей планують спрямувати на підтримку бізнесу
У проєкті бюджету України на 2027 рік передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку.
При цьому ця сума не означає, що всі 58,7 млрд грн будуть виплачені підприємствам як страхові компенсації.
Йдеться про бюджетний ресурс відповідного напряму підтримки.
Окремо уряд розглядає можливість залучення значних коштів міжнародних партнерів.
| Показник | Передбачений або запропонований параметр |
|---|---|
| Ресурс у проєкті бюджету-2027 | 58,7 млрд грн |
| Потенційна ставка ПДВ | 21% замість 20% |
| Орієнтовний державний внесок у концепції фонду | близько $1 млрд |
| Потенційне фінансування міжнародних партнерів | $2–3 млрд |
| Модель роботи | First-loss |
| Додаткове джерело коштів | внески компаній-учасників |
Ці показники не слід сприймати як остаточно затверджені параметри майбутньої системи — частина з них залишається предметом бюджетних і законодавчих рішень.
Чому в центрі дискусії опинився ПДВ
Одна з найбільш обговорюваних пропозицій — збільшення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%.
За розрахунками, наведеними в матеріалах до бюджетного процесу, така зміна потенційно може забезпечити 58,7 млрд грн додаткових надходжень.
Але підвищення ПДВ має ширший вплив, ніж просто наповнення одного фонду.
Податок входить у вартість товарів і послуг, тому зміна ставки може впливати на:
- кінцеві ціни;
- витрати підприємств;
- оборотний капітал;
- споживчий попит;
- собівартість продукції;
- фінансове планування компаній.
Саме тому питання фінансування страхового механізму через ПДВ є економічно чутливим.
Чи означає це, що ПДВ уже підвищили до 21%
Ні.
Станом на 30 вересня 2026 року підвищення стандартної ставки ПДВ до 21% не можна називати вже чинною нормою.
Йдеться про запропонований урядом та бюджетним процесом механізм, який потребує відповідних законодавчих змін.
Тому заголовки на кшталт «ПДВ уже підвищили до 21%» будуть некоректними, якщо вони стосуються ситуації на цю дату.
Звідки ще можуть взяти гроші
Фінансування майбутнього механізму не обов’язково має спиратися лише на один податок.
Серед можливих джерел розглядаються:
- державний бюджет;
- міжнародна фінансова допомога;
- внески компаній, які братимуть участь у програмі;
- механізми перестрахування;
- інші фінансові інструменти, передбачені остаточною моделлю фонду.
Для України особливо важливим є міжнародне фінансування.
Чим більшу частину ризику можна буде розподілити між різними джерелами капіталу, тим менше навантаження припадатиме на державний бюджет та український бізнес.
Чому наявних програм недостатньо
В Україні вже існують окремі механізми підтримки підприємців та компенсації збитків, пов’язаних із війною.
Однак масштаби проблеми значно більші.
За даними, наведеними в аналітичних матеріалах щодо чинних програм, у 2026 році
Експортно-кредитне агентство отримало сотні заявок, а потенційний обсяг компенсацій за погодженими заявками значно перевищував доступне фінансування програми.
Це демонструє одну з ключових проблем: попит на страховий захист може бути набагато більшим за бюджет конкретної програми.
Якщо підприємство має право на компенсацію, але коштів недостатньо для всіх
заявників, виникає розрив між формальним механізмом підтримки та його реальною фінансовою спроможністю.
Чому страхування особливо важливе для інвесторів
Для інвестора воєнний ризик — це не лише можливість втратити майно.
Він також означає ризик:
- зупинки виробництва;
- пошкодження обладнання;
- втрати складських запасів;
- переривання логістики;
- невиконання кредитних зобов’язань;
- втрати заставного майна;
- додаткових витрат на відновлення.
Тому доступне страхування може стати одним із факторів, які впливають на готовність інвестора вкладати гроші в українські підприємства.
Особливо це стосується капіталомістких галузей.
Кому страхування може бути особливо потрібним
Найбільш очевидними потенційними користувачами механізму є:
- промислові підприємства;
- логістичні компанії;
- склади та розподільчі центри;
- енергетичні об’єкти;
- виробничі комплекси;
- торговельні підприємства;
- підприємства аграрного сектору;
- інвестори, які створюють нові виробничі потужності.
Що може змінитися для українського бізнесу
Якщо система буде запущена в передбаченому масштабі, підприємства потенційно отримають можливість працювати з воєнним ризиком більш системно.
Можливі переваги:
- доступніше страхове покриття;
- більша передбачуваність після настання збитку;
- зменшення ризику для приватних страховиків;
- можливість залучення міжнародного перестрахування;
- покращення умов для кредитування;
- додаткові гарантії для інвесторів;
- швидше відновлення пошкоджених активів.
Однак жоден фонд не може повністю усунути воєнний ризик.
Які проблеми можуть виникнути
Створення фонду саме по собі не гарантує, що всі підприємства отримають компенсацію.
Необхідно буде визначити чіткі правила.
1. Хто матиме право на страхування
Потрібні зрозумілі критерії щодо компаній, територій, видів майна та видів діяльності.
2. Які ризики покриватимуться
Необхідно визначити, чи йдеться лише про пряме пошкодження майна, чи також про:
- простій;
- переривання діяльності;
- втрату запасів;
- логістичні збитки;
- непрямі фінансові втрати.
3. Яким буде ліміт компенсації
Фонд не може бути безмежним.
Тому важливо знати, яку максимальну суму може отримати конкретний страхувальник.
4. Як визначатимуть розмір збитків
Чим швидше та прозоріше працюватиме оцінка збитків, тим менше конфліктів виникатиме між підприємством, страховиком і державним механізмом.
5. Що буде у випадку масованої атаки
Це одне з найскладніших питань.
Якщо одночасно постраждають сотні або тисячі підприємств, фонд повинен мати достатньо ресурсів для виконання своїх зобов’язань.
Справжня перевірка будь-якої системи страхування починається не тоді, коли все працює нормально, а тоді, коли одночасно відбувається багато страхових випадків.
58,7 млрд грн: велика сума чи недостатній ресурс?
Оцінювати 58,7 млрд грн без контексту складно.
З одного боку, це значний бюджетний ресурс.
З іншого — потенційні збитки від масштабних воєнних атак можуть вимірюватися значно більшими сумами.
Крім того, передбачені 58,7 млрд грн стосуються не лише безпосередніх страхових виплат.
Тому правильніше розглядати цю цифру як ресурс для реалізації комплексу заходів
підтримки, а не як гарантований страховий фонд, який підприємства зможуть повністю отримати у вигляді компенсацій.
Головна проблема — не тільки гроші
Фінансування є критично важливим, але воно не є єдиним питанням.
Для нормальної роботи системи необхідні:
- прозорі правила;
- зрозумілі страхові продукти;
- швидка оцінка збитків;
- цифровий облік;
- незалежна процедура врегулювання;
- достатній перестраховий ресурс;
- чітке розмежування відповідальності держави та страховиків;
- контроль за використанням бюджетних коштів.
Без цього навіть великий фонд може виявитися недостатньо ефективним.
Що варто перевірити підприємцю вже зараз
Поки остаточна модель нового фонду формується, бізнесу варто не чекати запуску програми, а оцінити власні ризики.
Корисно перевірити:
- які активи підприємства є найбільш вразливими;
- яка їхня поточна страхова вартість;
- чи є чинне страхування;
- які воєнні ризики воно покриває;
- які ризики виключені з договору;
- який розмір франшизи;
- який максимальний ліміт виплат;
- чи передбачена компенсація простою;
- які документи потрібні для підтвердження збитків.
Такий аудит допоможе підприємству зрозуміти, який саме страховий захист йому потрібен, незалежно від того, як остаточно виглядатиме державний фонд.
Що відомо про фонд станом на вересень 2026 року
На сьогодні можна виділити кілька ключових моментів:
- у проєкті бюджету-2027 передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншу фінансову підтримку;
- уряд розглядає модель First-loss;
- одним із можливих джерел фінансування є підвищення ПДВ із 20% до 21%;
- очікується залучення міжнародних партнерів;
- передбачається участь приватного страхового ринку;
- остаточні параметри механізму ще можуть змінюватися;
- підвищення ПДВ до 21% станом на 30 вересня 2026 року не є вже чинною нормою.
Україна намагається створити систему, яка дозволить бізнесу не залишатися сам на сам із воєнними ризиками.
Проблема полягає у вартості такого захисту. Щоб гарантувати масштабне страхування, потрібен значний фінансовий ресурс.
Держава готова використовувати бюджетні кошти, розраховує на міжнародних партнерів та водночас розглядає податкові механізми.
Саме тут і виникає головна дилема.
Бізнесу потрібен страховий захист, але цей захист повинен мати зрозумілу ціну, чіткі правила та достатній фінансовий ресурс.
Якщо фонд буде достатньо капіталізований, прозорий і правильно інтегрований із
приватним страховим ринком, він може стати важливим інструментом для інвестицій та відновлення економіки.
Якщо ж коштів буде недостатньо або правила залишаться складними, виникне інша
проблема: додаткове фінансове навантаження існуватиме, а доступність реального страхового захисту для підприємств залишатиметься обмеженою.
Саме тому найближчі бюджетні та законодавчі рішення щодо фінансування фонду будуть не менш важливими, ніж сама ідея страхування воєнних ризиків.
Дізнайтеся більше про те, чи припинять виплати після впізнання тіла.