В Україні розглядають можливість оновлення застарілого житлового фонду, зокрема «хрущовок», однак про повсюдне знесення таких будинків наразі не йдеться. Основна увага зосереджена на безпеці мешканців, підвищенні комфорту та поступовій модернізації житла. Про це пише Полемика.
Попри поширені припущення про масштабний демонтаж, реальна ситуація значно складніша: значна частина будинків не є аварійною і може експлуатуватися після оновлення.
За словами Олена Шуляк, більш ефективним є комплексний підхід, який передбачає різні варіанти — від модернізації до часткової реновації. Це дозволяє зберегти житловий фонд там, де це можливо, і проводити оновлення лише там, де це дійсно потрібно.
Навигация
Гнучкий підхід до оновлення
У публічному просторі тему часто зводять до крайнощів — або повне знесення, або повна відмова від змін. Насправді ж рішення мають бути гнучкими та враховувати реальний стан будівель. До того ж в умовах війни пріоритетами залишаються відбудова зруйнованого житла, критична інфраструктура та енергетика.
Реновація старого житла розглядається як наступний етап, але підготовка до неї має розпочинатися вже сьогодні. Вибір між реконструкцією, модернізацією чи знесенням залежить від технічного стану будинку та економічної доцільності.
Міжнародний досвід
Практика інших країн показує, що найефективнішим є комбінований підхід:
- у Німеччині частину застарілого житла демонтували, а решту — модернізували;
- у Чехії активно утеплюють панельні будинки та оновлюють інженерні мережі за підтримки держави;
- в Естонії діють програми пільгового фінансування реновації, що дозволяють значно економити енергію;
- у Франції поєднують знесення окремих будинків із комплексним оновленням районів;
- у Польщі модернізацію часто фінансують за рахунок додаткового будівництва;
- у Латвії значну частину витрат покривають грантові програми.
Яке майбутнє чекає на «хрущовки»
Фахівці наголошують, що універсального рішення для всіх будинків не існує. Найімовірніше, застосовуватимуться одразу кілька підходів:
- модернізація — якщо будинок придатний до оновлення;
- реновація кварталів — із урахуванням інфраструктури;
- знесення та нове будівництво — якщо ресурс будівлі вичерпано.
Важливу роль відіграє участь співвласників, наявність зрозумілих механізмів фінансування та гарантії переселення. Без цих умов реалізація будь-якого сценарію буде складною.
Раніше Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №6458, який передбачає комплексну реконструкцію житлових кварталів. Він включає модернізацію будинків, оновлення інфраструктури та допускає знесення лише у випадках, коли інші варіанти неможливі.
Читайте також про виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році та дізнайтеся, як українцям отримати 17 500 грн допомоги.
