Зниження ПДВ на базові продукти харчування до 5% може дати українським домогосподарствам відчутну економію.
Про це пише Polemika.
Експерт Олексій Кущ оцінює потенційний ефект для споживачів у 500–1000 грн на місяць — залежно від того, які саме товари потраплять під пільгову ставку.
Навигация
ПДВ на продукти хочуть знизити до 5%
Питання вартості продуктів в Україні залишається одним із найчутливіших для сімейного бюджету.
На цьому тлі голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов запропонував знизити ПДВ на соціально значущі продукти харчування до 5%.
Йдеться насамперед про базові товари, зокрема молоко та яйця.
Ідея полягає в тому, щоб зменшення податкового навантаження відобразилося безпосередньо на ціні товарів у магазинах.
Для покупця навіть кілька гривень економії на кожній базовій покупці за місяць можуть перетворитися на сотні гривень у сімейному бюджеті.
Наразі стандартна ставка ПДВ в Україні становить 20%, тоді як запропонований варіант передбачає застосування ставки 5% до визначеного переліку соціально важливих продуктів.
Експерт назвав можливу суму економії
Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що така модель може мати помітний ефект для споживачів.
За його оцінкою, якщо значна частина витрат домогосподарства припадає на продукти харчування та ліки, економія від застосування пільгової ставки ПДВ може становити від 500 до 1000 грн на місяць.
Точна сума залежатиме від переліку товарів, які отримають податкову пільгу.
| Показник | Потенційний ефект |
|---|---|
| Чинна стандартна ставка ПДВ | 20% |
| Запропонована ставка для базових продуктів | 5% |
| Орієнтовна економія для домогосподарства | 500–1000 грн/міс. |
| Потенційний додатковий ефект у ширшій моделі | до 1500 грн/міс. |
Водночас ці цифри не означають автоматичного зменшення кожного цінника на 15%.
Кінцевий результат залежатиме від того, як саме буде прописаний механізм пільги та яка частина податкової економії фактично дійде до споживача.
Чому зниження ПДВ не гарантує миттєвого падіння цін
На перший погляд математика здається простою: ставка ПДВ зменшується з 20% до 5%, отже продукти мають подешевшати.
Але роздрібна ціна формується не лише податком. На неї впливають:
- закупівельна вартість товару;
- витрати виробника;
- логістика;
- енергетичні витрати;
- зарплати;
- оренда торгових площ;
- торговельна націнка;
- курс валют та вартість імпортної складової;
- попит і пропозиція.
Саме тому ключовим питанням стане не тільки зниження ПДВ, а й контроль за тим, щоб податкова пільга справді відображалася у вартості товару.
Терехов окремо наголошував на необхідності контролю за цінами та торговельною націнкою, щоб різниця не залишалася виключно у прибутку торговельних мереж.
Хто може відчути найбільшу вигоду
Потенційно найбільший ефект така ініціатива може дати людям, які витрачають значну частину доходу саме на продукти першої необхідності.
Особливо це стосується:
- пенсіонерів — через високу частку витрат на харчування в бюджеті;
- сімей із невисокими доходами — для них навіть 500 грн можуть бути суттєвою частиною місячного бюджету;
- великих домогосподарств — більша кількість споживачів означає більший продуктовий кошик;
- родин, які регулярно купують товари, включені до пільгового переліку.
Експерт також звертає увагу на те, що зниження податкового навантаження може не лише зменшити витрати, а й підтримати купівельну спроможність населення.
Що буде з цінами в магазині
Щоб зрозуміти потенційний механізм, умовно можна уявити ситуацію, коли до пільгового переліку потрапляє товар, ціна якого формується з урахуванням стандартної ставки ПДВ.
Якщо держава знижує ставку, частина податкового навантаження потенційно зникає.
Однак кінцева ціна залежить від того, хто саме отримає економічний ефект — покупець, виробник чи продавець.
Тому для споживача принципово важливо, щоб одночасно працювали:
- чіткий перелік соціальних продуктів;
- прозорий механізм застосування ставки 5%;
- моніторинг цін;
- контроль за торговельними націнками;
- зрозумілі правила для виробників і торговельних мереж.
Податкова пільга працюватиме на сімейний бюджет лише тоді, коли її буде видно не в бухгалтерських документах, а на ціннику в магазині.
Європейський досвід: чому ідея не нова
Аргументом на користь ініціативи є й те, що диференційовані ставки ПДВ використовуються в європейських країнах.
Саме на європейську практику посилався Терехов, говорячи про можливість зниження ПДВ на базові продукти.
Водночас порівнювати Україну з країнами ЄС лише за ставкою податку було б неправильно.
Важливі також:
- рівень доходів населення;
- структура споживання;
- державна соціальна підтримка;
- система контролю цін;
- правила оподаткування виробників і продавців.
Тому українська модель потребуватиме окремого розрахунку, а не механічного копіювання чужих правил.
Економія до 1000 грн — це гарантована сума
Ні.
Це прогнозований потенційний ефект, а не гарантована виплата чи фіксована знижка для кожного українця.
На розмір можливої економії впливатимуть:
| Фактор | Чому це важливо |
| Перелік товарів | Чим більше базових продуктів охопить пільга, тим більший потенційний ефект |
| Витрати сім’ї | Родина з більшим продуктовим кошиком може заощадити більше |
| Реальне зниження цін | Пільга має бути передана кінцевому споживачу |
| Торговельна націнка | Її зміна може посилити або нівелювати ефект |
| Структура споживання | Якщо людина купує багато товарів поза пільговим переліком, економія буде меншою |
Саме тому коректніше говорити про потенційну економію 500–1000 грн, а не про гарантовані 500–1000 грн для кожної родини.
Що ще пропонує Терехов
Зниження ПДВ на продукти — лише одна з пропозицій, які Терехов пов’язує з боротьбою зі зростанням вартості життя.
Серед інших озвучених ідей — перегляд рівня зарплат і пенсій, а також розширення державного відшкодування вартості життєво необхідних ліків.
Терехов також виступає проти запровадження нових податків для громадян, аргументуючи це необхідністю збереження купівельної спроможності населення.
Що це може означати для сімейного бюджету
Якщо механізм буде реалізований так, щоб податкова економія повністю або значною мірою переходила в кінцеву ціну, домогосподарства зможуть спрямувати вивільнені кошти на інші потреби.
Наприклад, додаткові 500 грн на місяць — це 6000 грн на рік, а 1000 грн щомісяця — вже 12 000 грн на рік.
Для сім’ї з обмеженим бюджетом це може означати можливість:
- купувати якісніші продукти;
- збільшити витрати на ліки;
- сформувати невеликий фінансовий резерв;
- оплатити частину комунальних чи побутових витрат;
- менше скорочувати споживання необхідних товарів.
У масштабі одного походу до магазину різниця може здаватися незначною. У масштабі року — це вже тисячі гривень.
Головне питання — хто заплатить за податкову пільгу
Зниження ПДВ означає потенційне скорочення податкових надходжень державного бюджету.
Тому разом із питанням про дешевші продукти виникає інше: чим компенсувати можливі бюджетні втрати?
Це одна з причин, чому рішення про пільгову ставку ПДВ потребує економічного розрахунку.
З одного боку, держава може отримати позитивний ефект через зростання споживання та підтримку попиту.
З іншого — бюджет недоотримуватиме частину податкових надходжень із товарів, на які поширюватиметься пільга.
Отже, ефективність реформи залежатиме від балансу між трьома цілями:
доступніші продукти → збереження купівельної спроможності → стабільність державного бюджету.
Ініціатива Ігоря Терехова щодо зниження ПДВ на базові продукти з 20% до 5% може стати одним із інструментів підтримки українців на тлі високих витрат на харчування.
За оцінкою економіста Олексія Куща, потенційна економія для домогосподарств може становити 500–1000 грн на місяць, а за ширшого переліку пільгових товарів загальний ефект може бути ще більшим.
Однак остаточний результат залежатиме від того, які саме товари отримають пільгу, як буде реалізований механізм зниження ПДВ і чи дійде податкова економія до кінцевого покупця.
Поки що йдеться саме про пропозицію, а не про запроваджену загальнонаціональну пільгову ставку.
Тому цифру 500–1000 грн варто сприймати як оцінку потенційного ефекту, а не як гарантовану щомісячну економію для кожного українця.
Дізнайтеся також, як працюватимуть патрулі-фантоми в Україні.
