Які мільярди може втратити економіка: зупинка металургії б’є по всій Україні

Українська металургія опинилася перед одним із найсерйозніших випробувань за всю історію незалежності. 

про це пише Polemika.

Через російські атаки та проблеми з логістикою близько 90% виробництва сталі в Україні фактично не працює.

У найгіршому сценарії це може обернутися для економіки країни втратою до 6,5–7% ВВП.

Таку оцінку наводить Forbes Ukraine у своєму аналізі наслідків фактичної зупинки значної частини українського гірничо-металургійного комплексу.

Проблема значно масштабніша, ніж просто зупинка заводів. Металургія забезпечує роботою суміжні галузі, формує експортну виручку, наповнює бюджети та підтримує економіку цілих промислових міст. Чому зупинка металургії стала проблемою для всієї економіки

Гірничо-металургійний комплекс традиційно є одним із ключових секторів української економіки.

У цьому матеріалі

1. Чому зупинка металургії стала проблемою для всієї економіки
2. Чому втрата 7% ВВП — це не лише проблема металургів
3. Чи зможе Україна компенсувати втрати експортом залізної руди
4. Україна одночасно втрачає експорт і збільшує імпорт
5. Найбільше ризикують промислові міста
6. Скільки Україна може втратити через зупинку ГМК
7. Що буде з працівниками металургійних підприємств
8. Чи можна швидко відновити українську металургію
9. Чому наслідки можуть бути довгостроковими
10. Що означають цифри Forbes простими словами

Чому зупинка металургії стала проблемою для всієї економіки

У 2025 році галузь забезпечила близько $6,2 млрд експорту, а її внесок у ВВП становив приблизно 5,5%.

Проте у 2026 році ситуація різко погіршилася.

За даними Forbes, від початку року російські війська щонайменше 30 разів атакували ключові підприємства ГМК.

Унаслідок ударів були уражені або зруйновані сім доменних печей, загинули 18 працівників.

У вересні стався символічний для української промисловості момент: протягом одного тижня Україна вперше приблизно за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.

Основні цифри

Показник	Оцінка
Виробництво сталі, яке фактично не працює	близько 90%
Потенційний негативний ефект для ВВП	до 6,5–7%
Експорт ГМК у 2025 році	близько $6,2 млрд
Частка ГМК у ВВП у 2025 році	близько 5,5%
Атаки на підприємства ГМК у 2026 році	щонайменше 30
Уражені або зруйновані доменні печі	7
Потенційна втрата валютної виручки	$5–7 млрд
Потенційні втрати бюджетних надходжень	30–40 млрд грн

За оцінкою «Укрметалургпрому», потенційні втрати можуть становити $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

Чому втрата 7% ВВП — це не лише проблема металургів

На перший погляд може здатися, що якщо частка металургії у ВВП становить близько 5,5%, то її зупинка просто означатиме приблизно такі самі втрати.

Але насправді економічний ефект значно ширший.

Металургія пов’язана з десятками інших сфер економіки.

За оцінкою президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, одне робоче місце у ГМК створює ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях.

Які сфери відчують удар

•  Транспорт — скорочується обсяг залізничних та автомобільних перевезень.
•  Логістика — зменшується навантаження на порти, термінали та експедиторські компанії.
•  Енергетика — великі промислові підприємства є значними споживачами електроенергії.
•  Машинобудування — знижується попит на обладнання, комплектуючі та ремонт.
•  Сфера послуг — у промислових містах падіння доходів працівників впливає на торгівлю та локальний бізнес.
•  Місцеві бюджети — скорочуються податкові надходження.
•  Експорт — Україна втрачає один із важливих каналів валютної виручки.

Коли зупиняється металургійний комбінат, проблеми поступово поширюються далеко за межі його промислового майданчика.

Чи зможе Україна компенсувати втрати експортом залізної руди

Одним із можливих варіантів могло б стати збільшення експорту залізної руди.

Проте повністю компенсувати втрати металургії таким способом не вдасться.

Головна проблема — логістика.

Альтернативні морському експорту маршрути мають обмежені можливості. За оцінками, ними можна вивозити лише частину колишніх обсягів залізної руди.

За оцінкою CEO Metals Consulting International Олександра Сірика, втрата експорту руди може означати близько $1 млрд недоотриманої валютної виручки на рік.

Тобто навіть якщо українські гірничодобувні підприємства продовжують працювати, залишається питання:

Як доставити видобуту продукцію до іноземного покупця?

Україна одночасно втрачає експорт і збільшує імпорт

Є ще один важливий наслідок.

Коли українські підприємства скорочують виробництво сталі, внутрішній попит на металопродукцію нікуди не зникає.

Будівництво, машинобудування, ремонтні підприємства та інші галузі продовжують потребувати металу.

У результаті частину продукції доводиться імпортувати.

Зокрема, зростає роль поставок металопродукції з Туреччини.

Таким чином формується подвійний економічний удар:

менше українського металу на експорт + більше імпортного металу для внутрішнього ринку.

Це створює додатковий тиск на торговельний баланс країни.

Найбільше ризикують промислові міста

Наслідки кризи особливо відчутні у містах, де великі підприємства ГМК є основою місцевої економіки.

Один із найяскравіших прикладів — Кривий Ріг.

Через зупинку або скорочення роботи великих підприємств ГМК місто змушене переглядати бюджетні видатки.

Серед підприємств, робота яких була зупинена або суттєво скорочена, — «АрселорМіттал Кривий Ріг» та низка гірничо-збагачувальних комбінатів.

Скільки можуть втратити місцеві бюджети

За даними Forbes, у 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з яких 2,6 млрд грн отримали місцеві бюджети.

Підприємства «Метінвесту» в Запоріжжі за перше півріччя 2026 року сплатили майже 1,6 млрд грн.

Коли такі підприємства зупиняються, міста втрачають кошти на:

• громадський транспорт;
• дороги;
• благоустрій;
• соціальні програми;
• утримання міської інфраструктури;
• допомогу мешканцям;
• інші муніципальні видатки.

Для промислового міста зупинка великого комбінату може означати втрату одного з головних фінансових двигунів.

Скільки Україна може втратити через зупинку ГМК

За оцінкою «Укрметалургпрому», потенційні наслідки зупинки українського ГМК можуть становити:

$5–7 млрд

можливої втрати валютної виручки.

30–40 млрд грн

можливого скорочення бюджетних надходжень.

Ці цифри особливо важливі в умовах повномасштабної війни, коли Україна має надзвичайно високу потребу у валюті та бюджетних ресурсах.

Менший експорт означає менший приплив іноземної валюти.

Менші податкові надходження означають додатковий тиск на державний та місцеві бюджети.

У результаті проблеми металургії можуть впливати на:

• торговельний баланс;
• валютний ринок;
• зайнятість;
• державні фінанси;
• місцеві бюджети;
• інвестиційну активність.

Що буде з працівниками металургійних підприємств

Ще одна проблема — збереження кваліфікованих кадрів.

Сучасна металургія потребує спеціалістів, підготовка яких займає роки. Тому масова втрата персоналу може створити проблему не лише зараз, а й після завершення війни.

Підприємство можна відбудувати.

Але повернути досвідчених працівників значно складніше.

Саме тому одним із важливих завдань є збереження трудових колективів, зокрема шляхом переведення частини працівників на оплачуваний простій.

Кваліфікований металург — це не ресурс, який можна швидко замінити після завершення бойових дій.

Чи можна швидко відновити українську металургію

Автоматично — ні.

Для повноцінного відновлення виробництва необхідно одночасно забезпечити кілька умов:

1. Безпеку працівників.
2. Захист виробничих майданчиків.
3. Стабільне енергопостачання.
4. Відновлення пошкодженої інфраструктури.
5. Надійну логістику.
6. Доступ до міжнародних ринків.
7. Збереження кваліфікованих кадрів.
8. Інвестиції у відновлення обладнання.

Тому відновлення металургії після масштабних атак — це не просто ремонт заводських цехів.

Потрібно відновити весь виробничий ланцюг — від видобутку руди та електроенергії до залізниці, портів і кінцевого покупця.

Чому наслідки можуть бути довгостроковими

Найбільший ризик полягає не тільки у падінні виробництва протягом кількох місяців.

Тривала зупинка підприємств може призвести до:

• втрати міжнародних клієнтів;
• переходу контрактів до конкурентів з інших країн;
• відтоку кваліфікованих працівників;
• скорочення інвестицій;
• зростання залежності від імпорту;
• зменшення податкової бази промислових міст;
• погіршення торговельного балансу;
• втрати виробничих компетенцій.

Це означає, що навіть після завершення бойових дій Україні може знадобитися значний час для відновлення колишніх виробничих ланцюгів.

Що означають цифри Forbes простими словами

Якщо звести ситуацію до кількох ключових показників, картина виглядає так:

Показник	Що це означає
До 7% ВВП	потенційний масштаб негативного економічного ефекту
$5–7 млрд	можливі втрати валютної виручки
30–40 млрд грн	потенційні втрати бюджетних надходжень
Близько 90%	частка виробництва сталі, яка фактично не працює
7,5–8 робочих місць	кількість робочих місць у суміжних сферах на одне місце в ГМК

Саме ці цифри показують, чому проблема металургії давно перестала бути проблемою лише металургів.

Оцінка потенційної втрати 6,5–7% ВВП є сценарною, а не гарантованою цифрою. Вона демонструє масштаб ризику у разі тривалого паралічу металургії та поширення негативного ефекту на суміжні галузі.

Водночас нинішня ситуація вже демонструє, наскільки важливим залишається ГМК для української економіки.

Металургія — це не тільки сталь.

Це:

• експорт;
• валютна виручка;
• податки;
• робочі місця;
• транспорт;
• енергетика;
• машинобудування;
• логістика;
• економіка промислових міст.

Тому відновлення українського ГМК після війни стане одним із ключових завдань для економіки країни.

Дізнайтеся більше й про те, чому в Україні нікому працювати.