Українська мова чітко розрізняє процеси виїзду та в’їзду населення, закріплюючи їх у різних термінах.
Про це повідомляє «Полемика».
Коли йдеться про переміщення людей з-за кордону до певної країни на постійне або тривале проживання, вживається поняття «імміграція». Згідно з чинним правописом, слово пишеться з подвоєною літерою «м» — саме так, «імміграція». Така форма пояснюється латинським походженням терміна та відповідає міжнародній практиці.
Водночас у суспільному вжитку нерідко можна зустріти спрощений варіант «іміграція», який є орфографічною помилкою.
Лінгвісти наголошують, що коректне написання має ключове значення не лише для мови, а й для юридичних документів, де поняття «імміграція» застосовується у законах, підзаконних актах та міжнародних угодах.
Не менш важливо розмежовувати «імміграцію» та «еміграцію». Перше слово означає прибуття до країни, друге — виїзд із неї. Помилки у цих термінах можуть призводити до непорозумінь у правових і соціальних контекстах.
Саме тому мовознавці радять звертатися до офіційних словників і пам’ятати: правильна форма для позначення в’їзду — «імміграція».
Отже, використання подвійної літери «м» є не випадковим, а цілком обґрунтованим з погляду мовної норми, історичного походження та практики міжнародної термінології.
Лінгвісти розповіли й про те, як правильно пишеться слово «цілісний» або «цілістний».
