Литва зробила важливий крок до зміни своєї політики у сфері ядерного стримування.
Про це пише Polemika.
Сейм країни підтримав поправку до Конституції, яка передбачає скасування
заборони на розміщення на литовській території зброї масового знищення та іноземних військових баз.
Водночас важливо не перебільшувати значення цього рішення.
Литва поки не ухвалила рішення про фактичне розміщення ядерної зброї на своїй території.
Наразі йдеться про зміну конституційних правил, яка потенційно дозволить розглядати такий сценарій у майбутньому.
Фактично Вільнюс хоче залишити відкритими додаткові можливості для оборонного планування на тлі зміни безпекової ситуації в Європі.
Навигация
Що відбувається в Литві
22 вересня 2026 року Сейм Литви підтримав конституційну поправку, яка передбачає
вилучення положення про заборону розміщення на території країни зброї масового знищення та іноземних військових баз.
За поправку проголосували 99 депутатів, 13 виступили проти, ще 5 утрималися.
Для ухвалення конституційної зміни необхідна підтримка щонайменше 94 депутатів, тобто двох третин від загального складу Сейму, який налічує 141 депутата.
Однак нинішнє голосування ще не означає остаточної зміни Конституції.
Процедура передбачає подальші голосування з обов’язковою перервою між ними щонайменше у три місяці.
Що саме хоче змінити Литва
| Питання | Нинішня ситуація | У разі остаточного ухвалення поправки |
|---|---|---|
| Зброя масового знищення | Заборонена Конституцією | Конституційної заборони не буде |
| Іноземні військові бази | Заборонені відповідною нормою | Обмеження буде вилучено |
| Ядерна зброя союзників | Розміщення юридично обмежене | Такий сценарій можна буде розглядати |
| Власна ядерна зброя Литви | Не створюється | Поправка не передбачає її створення |
| Фактичне розміщення ядерної зброї | Відсутнє | Саме по собі рішення не означає її появи |
Яку норму Конституції хочуть скасувати
Йдеться про статтю 137 Конституції Литовської Республіки.
Вона передбачає, що на території Литви не можуть розміщуватися зброя масового знищення та іноземні військові бази.
Саме ця норма стала головним об’єктом нинішньої конституційної ініціативи.
Питання її перегляду набуло особливої актуальності у 2026 році на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Зміна Конституції не створює ядерний арсенал — вона лише прибирає юридичну перепону для можливих майбутніх рішень.
Чому Литва заговорила про ядерну зброю саме зараз
Литва є членом НАТО і розташована на східному фланзі Альянсу.
Країна має кордон із Білоруссю та межує з російським Калінінградським регіоном. Після початку повномасштабної війни Росії проти України питання оборони Балтійського регіону набуло особливого значення.
У Вільнюсі дедалі більше уваги приділяють:
- посиленню східного флангу НАТО;
- збільшенню присутності союзницьких військ;
- розвитку військової інфраструктури;
- системам стратегічного стримування;
- довгостроковому плануванню оборони Балтійського регіону.
Президент Литви Гітанас Науседа раніше пояснював необхідність перегляду відповідної конституційної норми зміною геополітичної ситуації.
Водночас литовська влада не заявляла про конкретне рішення негайно розмістити ядерну зброю в країні.
Ядерна зброя НАТО та власний ядерний арсенал Литви — різні речі
Це принциповий момент для розуміння ситуації.
Литва не оголошувала про намір створювати власну ядерну зброю.
Дискусія стосується можливого розміщення на території країни ядерних сил союзників або іншої інфраструктури, пов’язаної зі стратегічним стримуванням.
У НАТО ядерне стримування є одним з елементів загальної системи колективної оборони. Ядерними державами Альянсу є США, Велика Британія та Франція.
Тому потенційна зміна Конституції Литви не означає, що Вільнюс почне самостійно виробляти ядерні боєголовки.
Чи означає це, що ядерна зброя вже з’явиться в Литві?
Ні.
Це одна з найважливіших деталей нинішньої ситуації.
Скасування конституційної заборони та фактичне розміщення ядерної зброї — це два різні процеси.
Для реального розміщення ядерних озброєнь знадобилися б окремі політичні, військові та міжнародні рішення.
На сьогодні немає підтвердженого рішення щодо:
- конкретного місця розміщення;
- типу ядерних боєприпасів;
- держави, яка могла б їх розмістити;
- термінів такого розміщення.
Тому заголовок про те, що «Литва вже розміщує ядерну зброю», був би некоректним.
Натомість твердження про те, що Литва змінює законодавчі умови для потенційного майбутнього розміщення, відповідає суті нинішньої парламентської ініціативи.
Що може змінитися для НАТО
Якщо конституційну поправку остаточно ухвалять, Литва отримає більше свободи у сфері військово-політичного планування.
Потенційно це може означати:
- Можливість розглядати розміщення ядерних сил союзників.
- Відсутність прямої конституційної заборони на відповідну військову інфраструктуру.
- Більшу роль Литви в дискусіях про ядерне стримування НАТО.
- Нові можливості для довгострокового оборонного планування.
- Подальшу адаптацію литовської оборонної політики до ситуації на східному фланзі НАТО.
При цьому жоден із цих пунктів не означає автоматичного розміщення ядерних боєголовок.
Литва та Фінляндія: спільний безпековий контекст
Литовська дискусія відбувається на тлі ширших змін у Північній Європі.
Після вступу до НАТО Фінляндія також переглянула свої багаторічні обмеження щодо ядерної зброї.
Для держав, розташованих поблизу Росії, питання стратегічного стримування стало значно важливішим після 2022 року.
Водночас кожна країна має власне законодавство, політичні умови та підхід до ядерної політики.
Чому тема викликає гостру реакцію Росії
Можливість появи ядерної зброї НАТО в країнах Балтії викликає різку реакцію з боку російських представників.
Російські посадовці вже робили заяви про потенційні наслідки такого сценарію.
Зокрема, за повідомленнями ЗМІ, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв
заявляв про можливі масштабні наслідки у разі розміщення американської ядерної зброї в Литві.
Однак важливо розділяти заяви російських посадовців і фактичні рішення литовської влади.
На сьогодні литовська ініціатива стосується передусім зміни конституційного регулювання.
Що буде далі
Поправка до Конституції має пройти подальшу процедуру в Сеймі.
Основні етапи виглядають так:
- перше голосування вже відбулося;
- між наступними голосуваннями має пройти щонайменше три місяці;
- для ухвалення конституційної зміни потрібна підтримка не менш як 94 депутатів;
- після завершення парламентської процедури зміниться саме конституційна норма, а не автоматично військова політика НАТО.
Тому найближчі місяці будуть важливими насамперед для спостереження за тим, чи збереже поправка необхідну парламентську підтримку.
Що це означає для Балтійського регіону
Потенційна зміна Конституції Литви є частиною ширшої перебудови системи безпеки Північної та Східної Європи.
Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО змінилася військово-стратегічна географія Альянсу.
Одночасно країни Балтії збільшують оборонні витрати, розвивають військову інфраструктуру та приймають додаткові сили союзників.
Литва, зокрема, готується до постійної присутності німецької бригади.
На цьому тлі питання ядерного стримування стає частиною ширшої дискусії про те, як НАТО має забезпечувати безпеку свого східного флангу.
Литва зробила важливий парламентський крок до скасування конституційної заборони на розміщення зброї масового знищення та іноземних військових баз.
Однак говорити, що країна вже ухвалила рішення про розміщення ядерної зброї, поки що не можна.
Нинішня ініціатива насамперед створює юридичну можливість для майбутніх рішень.
Литва не оголошувала про створення власного ядерного арсеналу, а потенційна дискусія
стосується передусім можливого розміщення ядерних сил союзників у межах системи стримування НАТО.
Головна зміна полягає не в появі ядерної зброї на литовській території, а в тому, що Вільнюс хоче прибрати конституційне обмеження, яке не дозволяло навіть розглядати такий сценарій.
Окремо варто розглянути,чи заборонять українцям купувати квартири в Польщі.