Вербна неділя — вважається одним з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня.

Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке стали ототожнювати з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.

Мабуть кожному відома з дитинства весела приказка «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень». Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов’язано зі світлим Христовим Воскресінням.

Про це розповідає Полемика з посиланням на ТСН.

В давнину наші предки Вербну неділю називали Вербицею. Це свято було популярним серед язичницького світу, тому, з приходом християнства на територію сучасної України, воно злилось із важливою християнською подією — входом Господнім до Єрусалима. Важливим атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку потрібно освятити в храмі, після чого ними жартома можна «побити» рідних та друзів.

Пальмовими гілками вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі, однак в Україні пальмові гілочки вирішили замінити вербою. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.

По теме:  Чистий Четвер 2024: що можна і не можна робити в цей день

Коли буде Вербна неділя у 2024 році

Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, через що більшості важливих церковних свят зазнали змін в датах. Однак, перехід жодним чином не вплинув на Великдень та ті свята, що пов’язані з його датою святкування.

2024 року православні християни святкуватимуть Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня.

Традиції свята

Це свято вважалось популярним ще в давні часи. Віряни вирушали до храму, де слухали богослужіння, після чого освячували гілочки верби. Далі деякі з них садили у саду чи на городі. Варто відмітити, що подібний звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. На думку істориків, ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.

Так, а звідки ж пішов культовий вираз? Молоді дівчата і хлопці брали вербові гілочки і злегка «били» тих, хто лишився вдома і не ходив на службу при цьому примовляючи: «Не я б’ю — верба б’є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!». Також бажали одне одному здоров’я і достатку: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!».

По теме:  Как подобрать платье большого размера

Існувало повір’я, що освячена верба захистить оселю від води та вогню, а також дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.

Що не можна робити у Вербну неділю

Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:

  • не займалися важкою фізичною працею;
  • не шили, не вишивали і не в’язали;
  • не сварилися і не лихословили.

Під забороною були і пишні святкування. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Оскільки триває Великий піст, тому під забороною м’ясо, яйця, молочні продукти.

Раніше Полемика писала про те, як святкують Великдень у Німеччині.