Майже половина українських підлітків не досягла базового рівня читацької грамотності.
Про це пише Polemika, з посиланням на Pisa Ukraine.
Саме такий тривожний висновок випливає з результатів міжнародного дослідження PISA-2025, яке оцінює знання та практичні навички 15-річних школярів.
Україна отримала 418 балів із читання, а базового рівня читацької грамотності досягли лише близько 55% учасників дослідження. Відповідно, 45% українських підлітків не подолали базовий рівень.
Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня читання досягли близько 69% учнів.
Втім, фраза «не вміють нормально читати» є дещо спрощеною. PISA перевіряє не здатність прочитати слова, а вміння зрозуміти, проаналізувати та критично оцінити прочитаний текст.
Навигация
Що таке PISA і що саме перевіряє дослідження
PISA (Programme for International Student Assessment) — міжнародне дослідження, яке оцінює освітні результати 15-річних учнів у різних країнах світу.
Особливість PISA полягає в тому, що дослідження перевіряє не стільки теоретичні знання зі шкільної програми, скільки здатність застосовувати отримані знання в реальних життєвих ситуаціях.
У частині, присвяченій читанню, школяреві потрібно вміти:
- зрозуміти основну думку тексту;
- знайти необхідну інформацію;
- визначити важливі деталі;
- зробити висновок;
- порівняти інформацію з різних джерел;
- оцінити достовірність повідомлення;
- розпізнати позицію автора;
- відрізнити факт від думки;
- критично оцінити інформацію;
- використати прочитане для вирішення практичного завдання.
Тобто читацька грамотність — це набагато більше, ніж просто вміння читати вголос.
45% підлітків не досягли базового рівня: що це означає
У міжнародному дослідженні PISA базовим вважається другий рівень читацької грамотності.
Учні, які досягли цього рівня, повинні бути здатними працювати з текстами помірної складності,
знаходити інформацію за певними критеріями, визначати головну думку та робити нескладні висновки.
Результати України виглядають так:
| Показник | Україна | Середнє по ОЕСР |
|---|---|---|
| Середній бал із читання | 418 | близько 461 |
| Досягли базового рівня | 55% | 69% |
| Не досягли базового рівня | 45% | 31% |
| Досягли високого рівня | близько 1% | близько 6% |
Таким чином, українські школярі помітно відстають від середніх показників країн ОЕСР саме за читацькою грамотністю.
Чого може не вміти учень, який не досяг другого рівня
Це не означає, що дитина не здатна прочитати простий текст.
Складнощі можуть виникати, коли потрібно:
- опрацювати довгий текст;
- знайти приховану або непряму інформацію;
- зіставити кілька джерел;
- зрозуміти позицію автора;
- визначити надійність інформації;
- зробити висновок, якого немає в тексті безпосередньо;
- застосувати отриману інформацію на практиці.
І саме ця різниця між «прочитати» та «зрозуміти» є ключовою для правильного розуміння результатів PISA.
Чи справді українські діти стали гірше читати
Порівняння з попереднім циклом PISA також потребує пояснення.
У 2022 році Україна отримала приблизно 427 балів із читання, а у 2025 році — 418 балів.
На перший погляд, це виглядає як падіння на 9 балів.
Однак ця різниця не є статистично значущою.
Тому некоректно стверджувати, що між 2022 і 2025 роками українські школярі пережили нове суттєве падіння читацької грамотності.
Фактично результати залишилися приблизно на тому ж рівні.
Чому це важливо
Українські школярі проходили PISA в умовах, які складно порівнювати зі звичайним освітнім середовищем.
Покоління, яке брало участь у PISA-2025, зіткнулося з цілою низкою масштабних викликів:
- пандемією COVID-19;
- дистанційним навчанням;
- повномасштабною війною;
- повітряними тривогами;
- вимушеними переїздами;
- зміною шкіл;
- тривалими перервами в навчанні;
- психологічним навантаженням;
- проблемами з доступом до освітніх ресурсів.
Тому результати PISA варто розглядати в контексті освітніх втрат, яких зазнали українські діти протягом останніх років.
Українські школярі відстають не тільки в читанні
Читання — лише один із напрямів, які оцінює PISA.
Дослідження також перевіряє рівень математичної та природничо-наукової грамотності.
Середні результати України у 2025 році:
| Галузь | Результат України |
|---|---|
| Читання | 418 балів |
| Математика | 431 бал |
| Природничі науки | 448 балів |
Отже, найнижчий результат Україна продемонструвала саме з читання.
Це важливий сигнал для освітньої системи, адже здатність працювати з текстом фактично впливає на успішність з інших предметів.
Чому читацька грамотність настільки важлива
На перший погляд може здатися, що проблема читання стосується передусім уроків української мови та літератури.
Насправді це далеко не так.
Школяр використовує читацькі навички, коли:
- розв’язує математичну задачу;
- читає умову лабораторної роботи;
- працює з історичним документом;
- аналізує науковий текст;
- шукає інформацію в інтернеті;
- читає інструкцію;
- переглядає новини;
- користується державними онлайн-сервісами.
А в дорослому житті ця навичка стає ще важливішою.
Людині доводиться читати договори, банківські документи, страхові умови, інструкції, медичну інформацію, новини та рекламні повідомлення.
Той, хто не вміє критично працювати з текстом, набагато легше стає жертвою маніпуляцій та неправдивої інформації.
Велика проблема української освіти — різниця між містом і селом
Одним із найбільш показових результатів PISA-2025 є значний розрив між учнями з різних типів населених пунктів.
Різниця в результатах між учнями сільської місцевості та великих міст у читанні становить близько 68 балів.
Для інших напрямів показники також суттєві:
| Напрям | Розрив |
|---|---|
| Читання | 68 балів |
| Природничі науки | 65 балів |
| Математика | 61 бал |
Це свідчить про те, що місце проживання дитини досі значною мірою впливає на її освітні можливості.
Причини можуть бути різними:
- різний доступ до якісних освітніх ресурсів;
- кадрові проблеми;
- різний рівень цифрового забезпечення;
- менша кількість додаткових освітніх можливостей;
- складніша транспортна доступність;
- наслідки війни.
Одна з головних цілей освітньої політики — зробити так, щоб якість освіти якомога менше залежала від того, у великому місті чи маленькому селі живе дитина.
Штучний інтелект змінює те, як школярі працюють із текстами
Ще один важливий аспект сучасної освіти — стрімке поширення штучного інтелекту.
Українські підлітки активно використовують чатботи для навчання.
ШІ може допомогти школяреві:
- пояснити складну тему;
- скоротити великий текст;
- знайти ідеї;
- структурувати інформацію;
- перекласти матеріал;
- підготуватися до контрольної;
- сформувати план письмової роботи.
Але разом із можливостями з’являються і ризики.
Якщо дитина просто копіює готову відповідь, вона може втрачати можливість самостійно читати, аналізувати та формулювати висновки.
Тому сучасна школа має навчати не лише користуватися штучним інтелектом, а й:
- перевіряти його відповіді;
- шукати першоджерела;
- помічати помилки;
- порівнювати різні джерела;
- формулювати власні висновки.
Що можуть зробити батьки, щоб покращити читацьку грамотність дитини
Для розвитку читацьких навичок не обов’язково змушувати підлітка щодня читати товсту книжку.
Набагато ефективніше розмовляти з дитиною про прочитане.
Наприклад, після статті або новини можна запитати:
- Про що йдеться?
- Яка головна думка?
- Хто є автором?
- Звідки він отримав інформацію?
- Які докази наведено?
- Чи можна довіряти цьому джерелу?
- Чи є інша точка зору?
Такі запитання поступово формують критичне читання.
Що ще можна робити вдома
Корисними будуть прості щоденні практики:
- разом читати новини та їх обговорювати;
- порівнювати інформацію з різних сайтів;
- аналізувати рекламу;
- перевіряти сумнівні твердження;
- читати інструкції;
- обговорювати документальні фільми та статті;
- дозволяти дитині самостійно обирати цікаві їй книги;
- не перетворювати читання на покарання.
Що потрібно змінювати в українських школах
Покращення читацької грамотності — завдання не лише вчителів української мови та літератури.
Навички роботи з текстом потрібно розвивати на всіх уроках.
На історії можна аналізувати документи та свідчення.
На біології — працювати з науковими статтями, графіками та таблицями.
На математиці — вчитися уважно читати умову задачі.
На фізиці — аналізувати пояснення, схеми та інструкції.
Тобто читання має стати наскрізною компетентністю всієї шкільної освіти.
Які навички потрібно розвивати насамперед
Школярам потрібні:
- критичне мислення;
- медіаграмотність;
- фактчекінг;
- робота з кількома джерелами;
- аналіз аргументів;
- уміння формулювати висновки;
- робота з таблицями та графіками;
- розуміння інструкцій;
- грамотне використання штучного інтелекту.
PISA-2025: що ще показало дослідження
Українська частина PISA-2025 охопила 8962 підлітків із 17 регіонів України.
Через безпекову ситуацію дослідження не проводили в окремих регіонах, тому результати потрібно трактувати з урахуванням особливостей вибірки.
За результатами дослідження, проблеми спостерігаються не лише з читанням.
Близько:
- 46% учнів не досягли базового рівня з математики;
- 35% — із природничих наук;
- 56,4% мають низький результат хоча б в одній із трьох основних галузей;
- 29,3% не досягли базового рівня одразу в усіх трьох галузях.
Ці цифри демонструють масштаб освітніх викликів, перед якими сьогодні стоїть Україна.
Чи є результати PISA-2025 вироком для української освіти
Ні.
PISA не визначає долю конкретної дитини та не ставить остаточний «діагноз» системі освіти.
Її головне завдання — показати, які навички потребують найбільшої уваги.
І в Україні одним із таких напрямів очевидно залишається читацька грамотність.
Позитивним моментом є те, що результати 2025 року загалом не продемонстрували нового статистично значущого падіння порівняно з 2022 роком.
Тепер головне завдання — не просто зберегти ситуацію, а почати поступово покращувати результати.
Що потрібно зробити для покращення результатів
Для подолання освітніх втрат необхідний комплексний підхід.
Серед пріоритетів можуть бути:
- Надолуження освітніх втрат.
- Підтримка дітей, які мають значні прогалини у знаннях.
- Покращення доступу до якісної освіти в сільській місцевості.
- Підтримка вчителів.
- Розвиток читацької та медіаграмотності.
- Навчання критичного мислення.
- Розвиток цифрових компетентностей.
- Формування культури грамотного використання ШІ.
Результати PISA-2025 справді є тривожним сигналом для української освіти.
45% українських 15-річних підлітків не досягли базового рівня читацької грамотності, а середній результат України з читання становить 418 балів.
Проте говорити, що «майже половина українських дітей не вміє читати», — неправильно.
Насправді йдеться про значно складнішу проблему — здатність розуміти інформацію, аналізувати тексти, знаходити аргументи, перевіряти джерела та робити самостійні висновки.
У світі соціальних мереж, фейкових новин, алгоритмів і штучного інтелекту ця навичка стає критично важливою.
Сьогодні недостатньо просто вміти читати. Потрібно вміти розуміти прочитане — і знати, коли прочитаному не варто довіряти.
Саме тому результати PISA варто сприймати не лише як тривожну статистику, а й як орієнтир для змін в українській освіті.
Також дізнайтеся, що зміниться для 10–12 класів.
