Європейська комісія визначила вісім міст-фіналістів престижних екологічних премій 2028 року.
Про це пише Polemika з посиланням на сайт Еnvironment.
До списку потрапили міста з Данії, Польщі, Словаччини, Португалії та Іспанії.
Розповідаємо, які міста вважають одними з найзеленіших у Європі та чим вони привернули увагу експертів.
Європейські міста дедалі активніше змінюють підхід до міського розвитку.
Зелені зони, громадський транспорт, чисте повітря та сортування сміття залишаються важливими, однак сьогодні цього вже недостатньо.
Міста також повинні вміти адаптуватися до спеки, сильних опадів, посух, зміни клімату та зростання навантаження на природні ресурси.
Саме за комплексними екологічними показниками Європейська комісія відібрала вісім
фіналістів премій «Європейська зелена столиця» (European Green Capital) та «Європейський зелений листок» (European Green Leaf) на 2028 рік.
Цікаво, що серед фіналістів немає жодної столиці держави — у конкурсі перемогли міста, які демонструють конкретні результати у сфері сталого розвитку.
У цьому матеріалі
Навигация
Які міста потрапили до списку найзеленіших у Європі
Загалом на участь у конкурсі претендували 27 міст. Після оцінювання експертами до фіналу пройшли вісім.
П’ять міст боротимуться за головну нагороду — European Green Capital 2028, ще три претендуватимуть на статус European Green Leaf 2028.
| Місто | Країна | Категорія | Основні екологічні переваги |
|---|---|---|---|
| Ольборг | Данія | Європейська зелена столиця | Кліматична адаптація, відходи |
| Бельсько-Бяла | Польща | Європейська зелена столиця | Скорочення викидів, теплопостачання |
| Кошице | Словаччина | Європейська зелена столиця | Повітря, вода, екологічне планування |
| Порту | Португалія | Європейська зелена столиця | Вода, кліматична адаптація |
| Сарагоса | Іспанія | Європейська зелена столиця | Зелені території, біорізноманіття |
| Бенідорм | Іспанія | Європейський зелений листок | Вода, озеленення, боротьба зі спекою |
| Чиклана-де-ла-Фронтера | Іспанія | Європейський зелений листок | Викиди, енергетика, участь громади |
| Естарреха | Португалія | Європейський зелений листок | Повітря, мобільність, енергоефективність |
Європейська комісія оцінювала кандидатів за сімома ключовими напрямами: якість повітря, управління водою, біорізноманіття та зелені території, відходи й
циркулярна економіка, шумове забруднення, скорочення викидів та адаптація до зміни клімату.
1. Ольборг, Данія — місто, яке готується до кліматичних змін
Данський Ольборг став одним із п’яти претендентів на звання Європейської зеленої столиці 2028 року.
Однією з головних переваг міста є системна робота над адаптацією до зміни клімату.
Йдеться не про окремі екологічні проєкти, а про включення кліматичної адаптації до міського планування.
Особливу увагу місто приділяє:
- управлінню відходами;
- підготовці до кліматичних ризиків;
- залученню мешканців;
- інтеграції екологічних питань у міську політику.
Справжня екологічність міста проявляється не лише в кількості дерев, а й у тому, наскільки добре воно підготовлене до майбутніх кліматичних викликів.
2. Бельсько-Бяла, Польща — менше викидів та енергоефективніше опалення
Польське Бельсько-Бяла стало одним із найбільш несподіваних претендентів на головну екологічну нагороду.
Місто демонструє прогрес у сфері скорочення викидів та підвищення енергоефективності.
Важливим напрямом стала модернізація системи централізованого теплопостачання. Місто також реалізує численні заходи, спрямовані на скорочення викидів від будівель.
Серед екологічних інструментів Бельсько-Бялої:
- модернізація теплової інфраструктури;
- енергетичні проєкти;
- заходи для скорочення викидів;
- екологічне консультування мешканців;
- робота з енергоефективністю будівель.
3. Кошице, Словаччина — екологічні рішення на основі даних
Словацькі Кошице вирізняються комплексним підходом до міської екології.
Місто працює одночасно з кількома напрямами: якістю повітря, водними ресурсами, кліматичною адаптацією та просторовим плануванням.
Особливо цікавим є використання інформації про якість повітря під час планування розвитку міста.
Також Кошице залучає мешканців до кліматичних ініціатив, а підприємства — до відповідального використання водних ресурсів.
Цей підхід показує, що сучасне «зелене» місто — це не просто територія з великою кількістю парків.
Екологічні дані повинні впливати на реальні рішення щодо того, як місто розвиватиметься.
4. Порту, Португалія — ставка на воду та кліматичну стійкість
Порту — один із найвідоміших фіналістів конкурсу.
Португальське місто отримало високі оцінки за управління водними ресурсами та адаптацію до зміни клімату.
Протягом останніх років тут модернізували інфраструктуру, працювали над відновленням природних екосистем та залучали місцевих жителів до екологічних проєктів.
Для Порту питання води стає особливо важливим на тлі зміни клімату.
Місто намагається одночасно:
- ефективніше використовувати воду;
- захищати природні території;
- готувати інфраструктуру до екстремальних погодних явищ;
- залучати громадян до екологічних ініціатив.
Успішна екологічна політика — це коли захист природи стає частиною звичайного міського життя.
5. Сарагоса, Іспанія — місто зелених коридорів
Іспанська Сарагоса потрапила до фіналу завдяки сильним позиціям у сфері біорізноманіття та зеленої інфраструктури.
Місто розробило спеціальний план розвитку зеленої інфраструктури.
Його мета — створювати не ізольовані парки, а цілісну мережу зелених територій.
До неї входять:
- міські парки;
- дерева вздовж вулиць;
- річкові території;
- водно-болотні угіддя;
- природні території навколо міста.
Такий підхід має кілька переваг.
Зелені коридори допомагають підтримувати біорізноманіття, створюють комфортніші умови для людей та можуть сприяти зменшенню наслідків сильних опадів.
6. Бенідорм, Іспанія — як туристичне місто бореться зі спекою
Бенідорм є особливо цікавим прикладом серед фіналістів.
Це популярний туристичний центр із великим потоком відвідувачів, а отже, місто має значне навантаження на воду, транспорт та інфраструктуру.
Попри це, Бенідорм став фіналістом European Green Leaf 2028.
Серед напрямів, які відзначили експерти:
- управління водними ресурсами;
- скорочення викидів;
- озеленення;
- адаптація до високих температур;
- боротьба з ефектом міського теплового острова.
За даними Euronews, з 2012 року площа громадських садів Бенідорма збільшилася
приблизно з 350 тисяч до понад 1,5 млн квадратних метрів, а кількість дерев майже учетверилася.
Близько 92% мешканців міста живуть не далі ніж за 300 метрів від громадської зеленої території.
Для міста, яке щороку приймає величезну кількість туристів, це особливо важливий результат.
7. Чиклана-де-ла-Фронтера, Іспанія — екологія за участю мешканців
Ще одним іспанським фіналістом стала Чиклана-де-ла-Фронтера.
Місто зосередилося на скороченні викидів, енергоефективності та залученні громадян.
Для контролю екологічних показників використовуються спеціальні інструменти оцінювання вуглецевого сліду та інформаційні платформи.
Однак особливої уваги заслуговує робота з населенням.
У місті реалізують:
- інформаційні кампанії;
- консультації щодо енергоспоживання;
- тематичні екологічні воркшопи;
- енергетичні ініціативи громади;
- кампанії з популяризації екологічної поведінки.
Це демонструє важливий принцип: екологічне місто неможливе без участі його мешканців.
8. Естарреха, Португалія — маленьке місто з великими амбіціями
Португальська Естарреха — найменша за масштабом серед фіналістів, але це не завадило їй потрапити до престижного списку.
Місто показало хороші результати у сфері якості повітря, скорочення викидів та екологічної мобільності.
Окрему увагу приділяють тому, як люди пересуваються містом.
За даними Європейської комісії, понад половину внутрішніх поїздок здійснюють пішки або громадським транспортом.
Серед інших пріоритетів Естаррежі:
- енергоефективність житлових будинків;
- зелені та блакитні простори;
- розвиток громадського транспорту;
- активна мобільність;
- міська регенерація.
За якими критеріями визначають найзеленіші міста Європи
Варто розуміти: найзеленіше місто — це не обов’язково місто з найбільшою кількістю парків.
Європейська комісія використовує комплексну систему оцінювання.
Основні критерії
- Якість повітря — наскільки місто контролює забруднення та зменшує його вплив на мешканців.
- Водні ресурси — ефективність використання та захист води.
- Біорізноманіття та зелені території — парки, природні зони, зелені коридори.
- Відходи та циркулярна економіка — сортування, переробка та повторне використання ресурсів.
- Шумове забруднення — боротьба з надмірним міським шумом.
- Скорочення викидів — заходи щодо зменшення впливу міста на клімат.
- Адаптація до зміни клімату — готовність до спеки, повеней, посух та інших екстремальних явищ.
Саме комплексність оцінювання робить конкурс European Green Capital одним із найважливіших європейських показників міської екологічності.
Хто претендує на звання Європейської зеленої столиці
У категорії European Green Capital 2028 змагаються п’ять міст:
- Ольборг, Данія;
- Бельсько-Бяла, Польща;
- Кошице, Словаччина;
- Порту, Португалія;
- Сарагоса, Іспанія.
Переможець отримає статус Європейської зеленої столиці на 2028 рік.
Хто претендує на European Green Leaf
У категорії European Green Leaf 2028 до фіналу пройшли три міста:
- Бенідорм, Іспанія;
- Чиклана-де-ла-Фронтера, Іспанія;
- Естарреха, Португалія.
Ця нагорода орієнтована на менші міста, які демонструють значний прогрес у напрямі сталого розвитку.
Коли оголосять переможців
Фінальні презентації міст заплановані на 7–8 жовтня 2026 року.
Саме тоді представники міст презентуватимуть свої екологічні стратегії та плани перед міжнародним журі.
Переможців мають оголосити 8 жовтня 2026 року в португальському Гімарайнші.
Місто Гімарайнш має особливий статус, адже саме воно носить звання Європейської зеленої столиці 2026 року.
Переможець European Green Capital отримає 600 тисяч євро на реалізацію екологічної стратегії.
Переможцю або переможцям European Green Leaf передбачено по 200 тисяч євро.
Чому список найзеленіших міст Європи важливий
Вісім фіналістів показують, наскільки сильно змінилося саме поняття «зеленого міста».
Сьогодні недостатньо просто посадити дерева або відкрити новий парк.
Сучасне екологічне місто має одночасно:
- скорочувати викиди;
- захищати воду;
- розвивати громадський транспорт;
- створювати зелені коридори;
- зменшувати кількість відходів;
- берегти біорізноманіття;
- підвищувати енергоефективність;
- готуватися до кліматичних змін;
- залучати мешканців до прийняття рішень.
І саме це, мабуть, головний висновок цьогорічного списку: зелене місто — це не те, що просто виглядає зеленим, а те, що системно змінює спосіб життя своїх мешканців.
Вісім фіналістів доводять, що для успіху не обов’язково бути столицею чи мегаполісом.
Важливіше мати чітку екологічну стратегію, вимірювані результати та готовність змінювати міське середовище.
А вже 8 жовтня стане відомо, яке з міст отримає престижний статус Європейської зеленої столиці 2028 року.
Нагадаємо й про те, як пасажири поїзда «Харків — Київ» влаштували грибне полювання.



