Дивовижний факт: незважаючи на всі досягнення медицини і технологій, людина, як і раніше, живе в середньому 70-80 років, в той час як представники тваринного світу, такі як гренландські кити, галапагоські черепахи і морські актинії, долають столітній поріг, а в деяких випадках — і тисячолітній. Цей біологічний парадокс став однією з головних тем на порядку денному біоіндустрії XXI століття. Про це пише Полемика.
Сучасні дослідження, зокрема ті, що проводяться в Інституті біологічних старінь в Японії та в Гарвардській школі медицини, дедалі більше вказують на пряму залежність між сповільненим метаболізмом, високою ефективністю репарації ДНК і стійкістю клітин до апоптозу у тварин-довгожителів.
Черепахи, наприклад, демонструють унікальну клітинну поведінку: їхні клітини не накопичують мутацій з тією самою швидкістю, що в людини, а антиоксидантні механізми залишаються активними впродовж усього життя. Аналогічно, гренландський кит має гени, що контролюють ріст пухлинних клітин, і механізми, що мінімізують клітинні збої.
У той час як для людини старіння супроводжується системною деградацією тканин, у багатьох морських організмів, таких як актинії та губки, відсутній чітко виражений біологічний «годинник». Деякі вчені називають це феноменом «негеронтологічної біології», за якого процеси старіння не є визначальними.
Губка Monorhaphis chuni, наприклад, демонструє структуру, яка не піддається клітинному руйнуванню навіть через тисячі років, залишаючись біологічно активною.
Застосування цих знань виходить за межі наукової теорії. Уже зараз компанії, що інвестують в індустрію продовження життя — такі як Altos Labs, Calico і Rejuvenate Bio — прагнуть впровадити вивчені механізми в протоколи терапії старіння.
Йдеться про синтез білків, здатних активувати клітинну регенерацію, про використання CRISPR-технологій для редагування генів, які старіють, і про розробку наноструктур, що сповільнюють метаболічне вигоряння.
Також цікаво буде дізнатися, чому одні старіють швидко, а інші ні — навіть за однакового способу життя.
