Наприкінці минулого тижня на міжнародній арені пролунали гучні заяви щодо можливого 30-денного припинення вогню між Україною та Росією.
Про це пише Полемика з посиланням на The Economist.
Ініціатива також передбачала прямі переговори між Києвом і Москвою. Однак президент США своєю позицією знову звузив дипломатичний простір для України.
Навигация
Перемир’я на 30 днів: як усе починалося
10 травня український лідер Володимир Зеленський разом із главою британської опозиції Кіром Стармером виступили з ініціативою про тимчасове перемир’я терміном на один місяць. Вони також попередили: у разі відмови Кремля Захід може ввести новий пакет санкцій. Київ і Лондон підкреслювали, що мають підтримку Вашингтона у цьому питанні.
Москва уникає прямої відповіді
У відповідь російський президент не згадав про перемир’я, однак висловив готовність до прямих переговорів із Києвом. Українська сторона одразу окреслила свою позицію: переговори можливі тільки після повного припинення вогню. Таким чином, ініціатива залишалася умовною.
Втручання Трампа: позиція Вашингтона змінилась?
У критичний момент у процес втрутився Дональд Трамп, який публічно закликав Україну негайно сісти за стіл переговорів із Путіним — навіть без припинення вогню. Така заява стала несподіванкою і фактично обмежила дипломатичні можливості Києва, зменшивши тиск на Москву.
Новий тон із Вашингтона
Попри суперечливість заяви, Трамп дав зрозуміти, що чекає від Кремля реальних кроків назустріч, а не порожніх слів. Джерела видання повідомляють, що нині за лаштунками ведуться інтенсивні консультації, які можуть стати визначальними вже найближчими днями.
Чи варто чекати результатів?
Західна преса застерігає: не варто розраховувати на швидке завершення війни, навіть якщо зустріч Зеленського з Путіним таки відбудеться. Занадто багато умов, невизначеностей і зовнішніх впливів. Тим часом Трамп залишається політичною фігурою, навколо якої обертаються ключові процеси з обох боків конфлікту.
Тим часом у розвідці США розкрили подробиці як Путін змінив цілі у війні проти України.
