Київ, Одеса та Кривий Ріг можуть опинитися серед найбільш уразливих міст України під час зими 2026–2027 років.
Про це пише Polemika з посиланням на The Economist.
Передусім йдеться про потенційну вразливість енергетичної інфраструктури.
Росія може продовжити атаки не лише на електростанції, а й на об’єкти передачі та розподілу електроенергії — зокрема великі підстанції.
І це принциповий момент: навіть якщо електроенергії в системі достатньо, пошкодження ключових мереж може ускладнити її доставку до конкретного міста.
Саме тому питання майбутніх блекаутів не можна зводити лише до того, скільки електроенергії виробляють українські електростанції.
Навигация
Чому Київ, Одеса та Кривий Ріг опинилися в зоні ризику
Енергосистема України є складним механізмом, у якому генерація, магістральні мережі, підстанції та локальні системи розподілу працюють як єдиний організм.
Пошкодження одного важливого елемента може вплинути на роботу цілих регіонів.
За даними, які наводяться у публікаціях sfnews.us, потенційними цілями російських атак можуть бути близько 140 великих підстанцій «Укренерго».
Ці об’єкти мають стратегічне значення для передачі електроенергії між регіонами.
Особливо вразливими можуть бути міста, які:
- мають велику кількість населення;
- споживають значні обсяги електроенергії;
- залежать від магістральних мереж;
- мають централізоване теплопостачання;
- потребують електроенергії для роботи водоканалів;
- мають велику промислову або транспортну інфраструктуру;
- складно можуть компенсувати втрату великих енергетичних об’єктів.
Чим відрізняються ризики для трьох міст
| Місто | Основна вразливість | Що може постраждати |
|---|---|---|
| Київ | Велике населення та складна міська інфраструктура | Світло, тепло, вода, транспорт |
| Одеса | Енергетична та портова інфраструктура | Електроенергія, вода, опалення, логістика |
| Кривий Ріг | Значне промислове споживання | Промисловість, вода, електро- та теплопостачання |
Важливо: статус «найуразливішого» не означає, що місто гарантовано залишиться без електроенергії.
Йдеться про оцінку потенційних ризиків у разі масштабних атак.
Київ: чому столиця може зіткнутися з особливими проблемами
Київ — найбільший міський центр України, а тому будь-які серйозні проблеми з енергопостачанням тут матимуть масштабні наслідки.
Електроенергія необхідна не лише для житлових будинків.
Вона забезпечує роботу:
- лікарень;
- водоканалів;
- насосних станцій;
- транспорту;
- підприємств;
- систем зв’язку;
- об’єктів критичної інфраструктури;
- теплопостачання.
Тому великий блекаут у столиці може швидко перетворитися на комплексну комунальну проблему.
Що станеться, якщо зникне електроенергія?
Умовно ланцюг може виглядати так:
відключення електроенергії → проблеми з насосами → перебої з водою → ускладнення роботи теплової системи → проблеми з транспортом та іншою інфраструктурою.
Саме взаємозалежність міських систем робить великі мегаполіси особливо чутливими до тривалих енергетичних аварій.
Одеса: особливий ризик для портового міста
Одеса має іншу структуру ризиків.
Місто є одним із ключових транспортних та економічних центрів України.
Окрім житлового сектору, електроенергія потрібна для роботи портів, підприємств, водопостачання, каналізації, медичних закладів та транспорту.
Російські атаки на Одещину вже неодноразово створювали проблеми для енергетичної та цивільної інфраструктури.
Особливо важливим є питання теплопостачання.
Якщо одночасно пошкоджуються енергетичні об’єкти та інфраструктура, яка забезпечує виробництво або транспортування тепла, наслідки для міста можуть бути значно серйознішими.
Для Одеси енергетична безпека — це не лише питання світла в оселях. Це питання роботи водоканалу, транспорту, портів, лікарень та всієї міської економіки.
Кривий Ріг: промисловість робить місто особливим
Кривий Ріг суттєво відрізняється від Києва та Одеси.
Головним фактором є велике промислове навантаження.
Гірничо-металургійний комплекс потребує величезної кількості електроенергії та стабільності енергопостачання.
Для промислового міста тривалі відключення можуть означати не лише побутові незручності.
Вони можуть вплинути на:
- роботу великих підприємств;
- виробничі цикли;
- водопостачання;
- транспорт;
- теплопостачання;
- роботу малого та середнього бізнесу;
- місцеві бюджети та економіку.
Саме тому енергетична стійкість Кривого Рогу має одночасно соціальне та економічне значення.
Росія може робити ставку на масовані атаки
Ще один важливий фактор — потенційна зміна характеру російських ударів.
За інформацією, яку цитують українські медіа в контексті матеріалу The Economist,
Росія нарощує виробництво ракет і безпілотників та може використовувати масовані атаки для перевантаження української ППО.
Особливу увагу привертають реактивні безпілотники.
Їхня потенційна перевага для атакуючої сторони — поєднання відносно невисокої вартості, швидкості та можливості запуску великими групами.
Це створює для України складне завдання:
ППО має захищати критичну інфраструктуру, одночасно протидіючи великій кількості повітряних цілей.
Чи будуть нові масштабні блекаути взимку
Це питання зараз хвилює мільйони українців.
Але відповідь не може бути однозначною.
The Economist не стверджує, що Київ, Одеса чи Кривий Ріг гарантовано залишаться без електроенергії.
Йдеться про потенційний сценарій, який залежить від масштабу майбутніх атак.
На ситуацію впливатимуть:
- кількість ракет і дронів;
- ефективність української ППО;
- вибір цілей;
- стан енергогенерації;
- захищеність підстанцій;
- наявність резервних маршрутів передачі;
- можливості імпорту електроенергії;
- швидкість ремонту пошкоджених об’єктів;
- температура повітря;
- рівень споживання електроенергії.
Тому говорити про неминучий багатоденний блекаут зараз було б передчасно.
Головна проблема може бути не в генерації
Це одна з найважливіших деталей у прогнозах щодо української енергетики.
Умовна схема виглядає просто:
електростанція → мережа → підстанція → місто → будинок.
Але якщо пошкоджується ключовий вузол передачі, електроенергія може не потрапити до споживача навіть за достатньої генерації.
Саме тому пошкодження великих підстанцій може бути не менш проблемним, ніж атака на електростанцію.
Простий приклад
Уявімо, що електростанція продовжує виробляти електроенергію.
Однак лінія, яка передає її до потрібного регіону, пошкоджена.
У результаті:
електроенергія виробляється → передати її неможливо → споживач залишається без необхідного обсягу потужності.
Це і є одна з причин, чому захист мереж передачі стає критично важливим.
Україна готується до зими 2026–2027 років
Попри ризики, ситуація не обмежується лише поганими новинами.
Україна готується до нового опалювального сезону та намагається зробити енергосистему більш стійкою.
Серед основних напрямків підготовки:
- посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів;
- створення резервних схем електропостачання;
- розвиток децентралізованої генерації;
- встановлення резервних джерел живлення;
- підготовка теплової інфраструктури;
- накопичення газу;
- посилення протиповітряної оборони;
- швидке відновлення пошкоджених об’єктів.
За повідомленнями, Україна планує підійти до опалювального сезону із запасом близько 14 млрд кубометрів газу.
Це має стати одним із факторів стабільності в зимовий період.
Децентралізація енергетики стає ключовим завданням
Один із головних уроків попередніх зим полягає в тому, що надмірна залежність від великих централізованих об’єктів створює додаткові ризики.
Тому дедалі більшого значення набувають:
- газопоршневі установки;
- когенерація;
- локальні електростанції;
- резервні генератори;
- акумуляторні системи;
- модульні котельні;
- локальні системи теплопостачання.
Чим більше місто має незалежних джерел енергії, тим складніше одним ударом паралізувати всю його інфраструктуру.
Майбутня енергетична стійкість України багато в чому залежатиме не від одного великого джерела, а від здатності системи продовжувати працювати після втрати окремих елементів.
Що робити мешканцям Києва, Одеси та Кривого Рогу
Підготовка до можливих перебоїв не означає паніку.
Навпаки, кілька простих кроків можуть суттєво полегшити життя під час аварійного відключення.
Що варто мати вдома
- павербанк;
- ліхтарик;
- запас батарейок;
- питну воду;
- продукти тривалого зберігання;
- аптечку;
- необхідні ліки;
- теплий одяг;
- ковдри;
- готівку;
- зарядні кабелі;
- автономне освітлення.
Також бажано заздалегідь дізнатися:
- де знаходиться найближче укриття;
- де працює пункт незламності;
- де можна зарядити телефон;
- де можна отримати допомогу у разі тривалого відключення;
- як працюватиме будинок у разі знеструмлення.
Що особливо важливо для мешканців багатоповерхівок
Багатоповерхові будинки можуть мати додаткові проблеми під час тривалого відключення.
Без електроенергії можуть виникати труднощі з:
- ліфтами;
- насосами;
- водопостачанням;
- автоматикою;
- опаленням;
- системами зв’язку.
Тому мешканцям висоток варто мати запас води та заздалегідь продумати, як діяти у випадку тривалого знеструмлення.
Які сценарії можливі взимку
Розвиток подій залежатиме від багатьох факторів.
| Сценарій | Можливі наслідки |
|---|---|
| Обмежені атаки + ефективна ППО | Короткочасні локальні відключення |
| Пошкодження окремих підстанцій | Регіональні перебої |
| Масовані атаки на енергетику | Триваліші відключення |
| Удари по енергетиці та комунальній інфраструктурі одночасно | Найскладніший сценарій |
| Швидке відновлення після атак | Значне скорочення тривалості перебоїв |
Саме тому прогнозувати конкретну кількість годин відключень наперед зараз неможливо.
Чи буде зима 2026–2027 найважчою
Поки що підстав стверджувати це немає.
Попередні зими показали, що українська енергосистема здатна адаптуватися навіть до масштабних атак.
Водночас кожна нова кампанія може мати інший характер.
Найбільша небезпека виникає тоді, коли одночасно збігаються кілька несприятливих факторів:
масована атака + пошкодження мереж + сильні морози + високе споживання + складні ремонтні роботи.
У такому випадку навіть добре підготовлена система може зіткнутися із серйозними проблемами.
Київ, Одеса та Кривий Ріг: три міста, три різні виклики
Попри спільну згадку в оцінках The Economist, причини вразливості трьох міст суттєво відрізняються.
Київ — через масштаб населення та надзвичайно складну міську інфраструктуру.
Одеса — через поєднання енергетичних, портових, транспортних та комунальних ризиків.
Кривий Ріг — через велику промислову базу та значну залежність економіки міста від стабільного енергопостачання.
| Місто | Ключовий ризик | Що важливо захищати |
|---|---|---|
| Київ | Масштаб міста | Енергетика, тепло, вода, транспорт |
| Одеса | Енергетика + порти | Електрика, вода, логістика |
| Кривий Ріг | Промисловість | Електрика, промислові підприємства, вода |
Чи варто боятися зими
Київ, Одеса та Кривий Ріг справді мають фактори, які можуть підвищувати їхню вразливість до масштабних атак на енергетичну інфраструктуру.
Проте це не означає автоматичного повторення найгірших сценаріїв попередніх років.
Багато залежатиме від роботи української ППО, масштабу російських атак, стану енергетичної системи, наявності резервів та швидкості ремонту.
Україна вже має досвід проходження зим у надзвичайно складних умовах і продовжує перебудовувати енергетичну систему так, щоб вона могла працювати навіть після втрати окремих великих об’єктів.
Готуватися до можливих перебоїв — розумно. Панікувати через прогноз — ні.
Дізнайтеся також, чи скасують бронювання з 1 вересня.
