Политика

Чи хочуть європейці бачити Україну в ЄС: що показало опитування Bertelsmann і чому підтримка вступу падає

53% громадян ЄС проти швидкого членства України, у Німеччині підтримка впала з 61% до 41%. Що показало опитування Bertelsmann і які аргументи у сторін.

Прапори Бельгії, Євросоюзу та України на флагштоках
Архівне фото: прапори Бельгії, ЄС і України. Brayden A., CC BY-SA 4.0

Більшість громадян Євросоюзу — 53% — виступають проти того, щоб Україна найближчим часом отримала повне членство. Такі дані німецького фонду Bertelsmann Stiftung з’явилися саме тоді, коли Київ просуває переговори кластерами, і показують: головна перешкода тепер не лише в кабінетах Брюсселя, а й у настроях виборців.

Дослідження «Close Allies, Distant Views» («Близькі союзники, далекі погляди») підготували Міріам Космель, Даніела Шмідт і Флоріан Бохерт. Опитування eupinions провели в червні 2026 року в усіх 27 країнах ЄС і на підконтрольній уряду території України, повідомляє Bertelsmann Stiftung. Bertelsmann Stiftung — один із найбільших німецьких аналітичних фондів; розмір вибірки фонд наводить у повній версії публікації.

У цьому матеріалі
  1. Наскільки впала підтримка?
  2. Чого бояться противники?
  3. Що кажуть прихильники?
  4. Чому погляди так розходяться?
  5. Що це означає для України?
  6. Висновок редакції

Наскільки впала підтримка?

Найпомітніше — у Німеччині, найбільшому платнику до бюджету ЄС. У березні 2022 року вступ України підтримували 61% німців, у червні 2026-го — 41%. Мінус 20 процентних пунктів за чотири роки.

Питання ЄС загалом Німеччина Україна
Проти швидкого повного членства 53% — більшість українців хоче швидкого вступу
Ставлення до додаткових короткострокових витрат майже дві третини — проти 37% готові їх нести дві третини готові їх нести
Головний виклик — фінансовий тягар 28% 36% —
Вважають Україну головним захисником ЄС 16% — 58%

Чого бояться противники?

Найсильніший аргумент скептиків — гроші. Фінансовий тягар назвали головним викликом у середньому 28% опитаних, у Німеччині — 36%, найбільше в ЄС. Схожу неготовність платити більше автори фіксують у Бельгії та Польщі. Міріам Космель нагадує, що потреби України у відбудові перевищують 500 млрд євро, і для всього ЄС це виклик.

Є й чутливі галузеві теми. Наприклад, суперечка про доступ українського зерна до ринку ЄС, яку ми розбирали в матеріалі чи обмежать українське зерно після вступу до ЄС.

Що кажуть прихильники?

Їхня логіка — безпека й вага Європи у світі. Серед європейців 14% вважають головною вигодою членства України більший глобальний вплив ЄС, 11% — більшу стійкість. Директор програми «Майбутнє Європи» в Bertelsmann Мальте Цабель закликає політиків інвестувати в згуртованість і пояснювати громадянам, що закріплення України в структурах ЄС дає довгострокову користь.

Космель також пов’язує скепсис із російськими інформаційними операціями. Відповідь на них, за її словами, — «не спринт, а марафон».

Чому погляди так розходяться?

Найбільший розрив — в оцінці того, хто кого захищає. 58% українців вважають свою країну головним захисником ЄС. Серед громадян Євросоюзу так думають лише 16%; майже третина переконана, що більше для безпеки робить сам ЄС, приблизно п’ята частина бачить внесок рівним. Звідси і назва дослідження: союзники близькі, а погляди далекі.

Що це означає для України?

  • Членство потребує ратифікації в кожній із 27 країн, а в деяких можливі референдуми — тож думка виборців важить не менше за технічні переговори. Про поточний етап — у тексті що відомо про відкриття двох переговорних кластерів.
  • Аргумент «Україна захищає Європу» переконує меншість європейців; аргумент вартості — більшість. Дискусія, ймовірно, точитиметься довкола того, хто і як платитиме.
  • Дані зібрані в червні: свіжі події осені — енергетичні удари, переговори про перемир’я — в них ще не відображені.

Висновок редакції

Встановлено: підтримка швидкого вступу України в ЄС знизилася, особливо в Німеччині; головна причина скепсису, за даними опитування, — очікувані витрати.

Невідомо: чи стійкий цей тренд і як на нього вплинуть відкриття переговорних кластерів та можливе завершення бойових дій.

Що варто знати читачу: опитування — знімок настроїв, а не вирок. Вступ — багаторічний процес, і на ньому важитиме не лише виконання вимог Брюсселя, а й те, чи переконає Україна європейських платників податків.

Фото: архівне фото, прапори Бельгії, ЄС і України. Brayden A. / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.

Залишити коментар