Київ втратив власні потужності електрогенерації після російських ракетних ударів, а забезпечення столиці електроенергією тепер значною мірою залежить від зовнішніх джерел.
Про це пише Polemika з посиланням на РБК-Україна.
Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, до січневих атак місто мало приблизно 1,3 ГВт власної генерації, однак
три великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ), які забезпечували значну частину потреб столиці, були фізично знищені або виведені з ладу як джерела електроенергії.
Ситуація ускладнюється тим, що восени та взимку споживання електроенергії зростає, а
можливості передавання великих обсягів потужності з інших регіонів мають технічні обмеження.
На цьому тлі особливого значення набувають резервна генерація, захист критичної інфраструктури та підготовка житлових будинків до можливих відключень.
У цьому матеріалі
- Чому Київ залишився без власної генерації електроенергії
- Чому відключення електроенергії можуть тривати навіть після ремонтів
- Чи вистачить Києву резервної генерації
- Якими можуть бути відключення світла в Києві взимку
- Як підготувати квартиру до тривалих відключень електроенергії
- Чи є загроза для опалення та водопостачання
- Що потрібно Києву для відновлення енергетичної стійкості
Навигация
Чому Київ залишився без власної генерації електроенергії
За словами Олександра Харченка, ключовою причиною нинішньої вразливості столиці стали удари балістичними ракетами по енергетичній інфраструктурі.
До атак Київ мав власні генерувальні потужності орієнтовним обсягом 1,3 ГВт. Вони давали змогу покривати суттєву частину міського попиту на електроенергію.
Після ураження трьох великих ТЕЦ ситуація принципово змінилася.
Столиця втратила важливе джерело електропостачання, яке раніше допомагало зменшувати навантаження на зовнішні мережі.
Харченко також звернув увагу на пошкодження ключових елементів енергетичної інфраструктури, через які електроенергія надходить до столиці.
Проблема полягає не лише у втраті електростанцій: місту потрібно отримувати електроенергію з інших регіонів через мережі, які самі залишаються вразливими до атак.
Які обсяги електроенергії потрібні столиці
За оцінками експерта, потреба Києва істотно змінюється залежно від температури повітря та сезону.
| Показник | Орієнтовне значення |
|---|---|
| Власна генерація до січневих ударів | 1,3 ГВт |
| Споживання в теплу пору року | 1,2 ГВт |
| Очікуване споживання під час морозів | 1,8 ГВт |
| Кількість великих ТЕЦ, про втрату яких повідомив експерт | 3 |
Наведені цифри є оцінками Олександра Харченка, оприлюдненими в медіа, а не результатом незалежного технічного аудиту всіх енергетичних об’єктів столиці.
Різниця між літнім і зимовим споживанням має принципове значення.
У холодну погоду збільшується навантаження на електромережі, зростає використання
електроприладів для обігріву, а перебої з електропостачанням можуть додатково впливати на роботу систем опалення, водопостачання та транспорту.
Чому відключення електроенергії можуть тривати навіть після ремонтів
Втрата власної генерації означає, що Київ змушений покладатися на електроенергію, яка надходить із загальнонаціональної енергосистеми.
Однак доставити необхідний обсяг до великого міста — складне технічне завдання.
Електроенергію потрібно не лише виробити. Її також необхідно передати в
исоковольтними лініями, розподілити через підстанції та доставити споживачам. Пошкодження будь-якої важливої ланки може обмежувати можливості енергосистеми.
Серед основних чинників, які впливають на стабільність електропостачання столиці:
- Дефіцит доступної потужності. Навіть якщо в інших регіонах є електроенергія, це не гарантує можливості передати її до Києва в потрібному обсязі.
- Пошкодження підстанцій та мереж. Ураження обладнання може обмежувати передавання електроенергії та спричиняти аварійні відключення.
- Зростання споживання взимку. У морози потреба в електроенергії збільшується, а резервів може бути недостатньо.
- Повторні ракетно-дронові атаки. Нові пошкодження здатні ускладнювати ремонтні роботи та відкладати стабілізацію енергопостачання.
За інформацією Interfax-Україна, 9 жовтня Олександр Харченко заявляв, що поліпшення ситуації в Києві залежатиме, зокрема, від відсутності нових концентрованих ударів по енергетичній інфраструктурі.
Отже, навіть після відновлення окремих об’єктів ситуація може залишатися нестабільною, якщо пошкодження повторюватимуться.
Чи вистачить Києву резервної генерації
Одним із напрямів підготовки столиці до зими є розвиток розподіленої генерації.
Йдеться про встановлення газових когенераційних установок та інших джерел живлення, які можуть працювати ближче до місць споживання.
Когенерація дає змогу одночасно виробляти електричну та теплову енергію.
Це особливо важливо для міста, де від електропостачання залежать не лише квартири й офіси, а й об’єкти життєзабезпечення.
За словами Харченка, у столиці планували розвивати нові потужності, зокрема для забезпечення роботи комунальних підприємств та критичної інфраструктури.
На що спрямовують резервні потужності
Насамперед додаткове живлення потрібне об’єктам, безперебійна робота яких критично важлива для мешканців:
- насосним станціям і системам водопостачання;
- каналізаційним системам;
- об’єктам централізованого теплопостачання;
- лікарням та іншим закладам охорони здоров’я;
- комунальним підприємствам і диспетчерським службам;
- іншим важливим об’єктам міської інфраструктури.
Водночас резервна генерація не здатна автоматично замінити всі втрачені потужності великих електростанцій. Її ефективність залежить від кількості установок, їхнього
розташування, доступності палива, технічного обслуговування та можливості під’єднати обладнання до необхідних споживачів.
Навіть відносно невелике джерело живлення може мати вирішальне значення, якщо воно підтримує роботу насосів, котельні або лікарні під час масштабного відключення.
Якими можуть бути відключення світла в Києві взимку
Олександр Харченко попередив, що за сильних морозів і повторних атак у столиці можуть виникати періоди, коли електроенергія буде доступна лише протягом 6–8 годин на добу.
Такий сценарій він назвав песимістичним, але можливим за несприятливих обставин.
Водночас експерт наголосив, що енергетики готувалися до складних сценаріїв, а швидке
відновлення постачання після пошкоджень допомагає уникати тривалого колапсу міської інфраструктури.
У коментарі, опублікованому Interfax-Україна 12 жовтня 2026 року, Харченко заявив, що не очікує сценарію «мертвого міста».
За його оцінкою, енергетики зможуть підтримувати роботу критичних систем, хоча мешканцям доведеться враховувати можливі періоди тривалих відключень.
Важливо розуміти: прогноз щодо тривалості подачі електроенергії не є гарантованим графіком.
Реальна ситуація залежатиме від інтенсивності атак, погоди, технічного стану мереж та темпів ремонтів.
Що означають різні сценарії для мешканців
| Сценарій | Можливі наслідки |
|---|---|
| Відносно стабільна робота мереж | Повернення до контрольованих графіків і поступове поліпшення постачання |
| Нові пошкодження енергооб’єктів | Аварійні відключення та тимчасове збільшення їхньої тривалості |
| Сильні морози й дефіцит потужності | Вища ймовірність тривалих обмежень електропостачання |
| Робота резервної генерації та успішні ремонти | Краще забезпечення критичної інфраструктури та швидше відновлення послуг |
Ці сценарії є узагальненням можливих наслідків, а не офіційним прогнозом для конкретних районів Києва.
Як підготувати квартиру до тривалих відключень електроенергії
Навіть якщо енергетики поступово відновлюють обладнання, домогосподарствам варто заздалегідь подбати про базову автономність.
Особливо це актуально для сімей із дітьми, людей похилого віку та тих, хто працює дистанційно.
Практичний список підготовки
- Підготуйте освітлення. Тримайте заряджені ліхтарики, запасні батарейки та акумуляторні світильники.
- Зарядіть резервні акумулятори. Павербанки допоможуть підтримувати зв’язок, а за наявності відповідного обладнання — живити окремі малопотужні пристрої.
- Зробіть запас питної води. Обсяг варто розраховувати з урахуванням кількості мешканців і можливих перебоїв водопостачання.
- Перевірте аптечку. Необхідні ліки та медичні засоби мають бути доступними навіть за відсутності електроенергії.
- Продумайте приготування їжі. Врахуйте, чи залежить ваша плита від електрики, та заздалегідь визначте безпечну альтернативу.
- Захистіть техніку від перепадів напруги. Після відновлення живлення не поспішайте одночасно вмикати всі потужні електроприлади.
- Створіть план зв’язку з близькими. Домовтеся, як підтримуватимете контакт у разі тривалих перебоїв із мобільним зв’язком.
Не використовуйте бензинові генератори, мангали чи інші пристрої, що виділяють чадний газ, у квартирі, на балконі або в закритому приміщенні.
Портативні електростанції також потрібно використовувати відповідно до інструкції виробника.
Чи є загроза для опалення та водопостачання
Електроенергія необхідна для роботи багатьох комунальних систем.
Насосне обладнання забезпечує циркуляцію води, частина котелень залежить від
електричного живлення, а каналізаційна інфраструктура використовує насоси й автоматику.
Тому масштабні відключення можуть впливати не лише на освітлення квартир, а й на доступність базових послуг.
Водночас відсутність електроенергії не означає автоматичного припинення всіх комунальних послуг у місті.
Наслідки залежать від наявності резервного живлення, конструкції систем, запасів води та можливостей аварійних бригад.
За даними Interfax-Україна, Харченко повідомляв про підготовку резервного теплового забезпечення та додаткових генерувальних потужностей.
Водночас він визнавав, що окремі житлові будинки залишаються в зоні підвищеного ризику щодо стабільного теплопостачання.
Мешканцям багатоповерхівок варто заздалегідь з’ясувати:
- чи працюють циркуляційні насоси опалення під час знеструмлення;
- чи є резервне живлення у будинку;
- хто відповідає за обслуговування внутрішньобудинкових систем;
- де отримувати повідомлення про аварії та відновлення комунальних послуг.
Що потрібно Києву для відновлення енергетичної стійкості
Повноцінне відновлення енергетичної стійкості столиці потребує не одного рішення, а комплексу заходів.
Йдеться про ремонт пошкодженого обладнання, розбудову нових джерел генерації, посилення захисту мереж та зменшення залежності від великих централізованих об’єктів.
12 жовтня 2026 року Харченко також повідомив, що Києву потрібно орієнтовно 700–800 млн євро інвестицій для підвищення стійкості до ударів по енергетичній інфраструктурі.
За його оцінкою, реалізація необхідних змін може потребувати ще приблизно двох років.
Серед пріоритетних напрямів:
- розвиток розподіленої електричної та теплової генерації;
- створення резервних джерел живлення для комунальних підприємств;
- посилення захисту енергетичних об’єктів;
- підвищення надійності високовольтних мереж і підстанцій;
- підготовка житлового фонду до перебоїв з електроенергією та теплом;
- залучення державних, муніципальних і приватних інвестицій.
Енергетична стійкість міста визначається не лише тим, скільки електроенергії воно споживає, а й тим, наскільки швидко може відновити життєво важливі послуги після пошкодження окремих об’єктів.
Заява Олександра Харченка про знищення власної генерації електроенергії в Києві свідчить про серйозні зміни в енергетичному забезпеченні столиці.
Втрата потужностей трьох великих ТЕЦ зробила місто залежнішим від зовнішнього постачання електроенергії саме напередодні холодного сезону.
Водночас резервна генерація, відновлення пошкоджених мереж і підготовка критичної інфраструктури можуть допомогти зменшити наслідки нових атак.
Для мешканців найважливішими залишаються готовність до можливих відключень,
перевірка резервного живлення в будинках і використання офіційних повідомлень про стан енергосистеми.
Крім того розглянемо, який район Києва може залишитися без стабільного опалення.
