У Києві система управління виглядає трохи складніше, ніж у більшості міст.

Є міський голова, якого обирають кияни, і є військова адміністрація, керівника якої призначає президент. Через це, як повідомляє видання KyivTime, часто виникає плутанина між КМДА і КМВА.

Мера Києва обирають на місцевих виборах раз на 5 років. Разом із ним обирають й депутатів Київради. Після цього мер очолює міську раду, визначає своїх заступників і фактично керує містом. Через особливий статус столиці повноваження міського голови ширші, ніж у керівників інших міст.

Через КМДА мер Києва організовує роботу міста: відповідає за виконання рішень, контролює фінанси, антикорупційну політику, транспорт і навіть питання, пов’язані з державною таємницею.
Окрему роль виконує й Київрада. Вона ухвалює ключові рішення для міста. До її ж складу входять 120 депутатів, яких обирають за партійними списками. Саме вони визначають, як розвиватиметься Київ: затверджують програми, плани, бюджет і різні міські ініціативи. Рішення приймають на сесіях, але перед цим усе проходить через профільні комісії, де проєкти детально розглядають.
Окрім міського рівня, у Києві є ще й районний. Місто поділене на 10 районів, і в кожному працює районна державна адміністрація — РДА.

З 2010 року районні ради можуть взагалі не створювати. Якщо їх немає, голову РДА просто призначає президент. Якщо ж райрада є, тоді її очільник може одночасно керувати й адміністрацією.

Так в чому ж полягає різниця між КМДА та КМВА? У звичайному житті Києвом керує місцеве самоврядування — Київрада і КМДА.

Сьогодні також існує й КМВА, яку було створено на початку повномасштабної війни. Її голову призначає президент.

Зона відповідальності КМВА — безпека столиці: виконання норм воєнного стану та реагування на надзвичайні ситуації. Її повноваження прописані в законі про воєнний стан. Серед них, наприклад, питання бюджету, зміни до нього, передача комунальної землі в оренду, а також забезпечення роботи міських служб під час війни.

Зокрема є й межі, в які військова адміністрація не втручається. Наприклад, вона не займається програмами розвитку Києва на роки вперед — це робота виконавчих органів Київради. Так само військова адміністрація не розробляє містобудівні документи, такі як Генплан чи детальні плани територій.