Будуть вирішувати долю окремих міністерств та їх очільників: Мінкультури, Мінспорту, Ірини Верещук та очолюваного нею міністерства з реінтеграції, а також міністерства відновлення та інфраструктури.
Зазначається, що Банкова спробує встигнути розібратися з якомога більшою кількістю кадрових питань у це парламентське вікно. Адже як показує практика чинної влади, якщо їх не вирішити негайно, то вони можуть зависнути якщо не на роки, то на місяці.
Про це повідомляє Полемика з посиланням на РБК-Україна.
Перестановки в Кабміні
Напередодні підсумкового голосування за мобілізацію Росія вчергове атакувала українську енергетику, зруйнувавши повністю Трипільську ТЕС. На тлі таких новин депутати більшістю голосів цього ж дня викликали до Ради для звіту віце-прем’єра з відновлення Олександра Кубракова та голову держагентства з відновлення Мустафу Найєма, але обидва знаходились у відрядженнях.
Ймовірні перестановки в секторі інфраструктури та відновлення і навіть його реорганізація можуть статися вже у 20-х числах квітня, коли Рада збереться знову.
Станом на 12 квітня у головному центрі прийняття рішень, на Банковій, ще не сформована підсумкова сфера перестановок та злиття/ліквідацій у Кабміні. Але основні тренди вже проглядаються.
Існує висока ймовірність того, що врешті-решт вирішиться доля міністерства культури та інформполітики та міністерства спорту, обидва з яких вже протягом довгого часу керуються виконувачами обов’язків. Не виключено, що в результаті вони будуть ліквідовані як такі, а їхні функції будуть передані іншим органам. Втім, можливо буде створено окреме «міністерство пропаганди», яке буде боротись із російською агресією в інформаційній сфері, таку ідею вже давно виношують на Банковій.
Може бути ліквідоване Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій — його функціонал під час повномасштабної війни покищо незрозумілий. Яка подальша політична доля віце-прем’єрки Ірини Верещук, поки що невідомо — як варіант, називають посаду посла чи роботу на чолі якоїсь із ОВА.
У такому разі комусь доведеться передати напрямок внутрішньо переміщених осіб, яких налічується кілька мільйонів. Про створення окремого ВПО-міністерства не йдеться, але можливі кілька варіантів.
Так, ВПО можуть бути передані до того ж Мінвідновлення (воно також займається інфраструктурою та розвитком територій), але при цьому прибрати звідти, власне, тематику відновлення. І очолити такий орган нібито може заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба, який відповідає на Банковій за регіональну політику. Проте, є сумніви, що Кулеба поміняє Банкову на Грушевського (у неформальній владній ієрархії посади в ОП стоять набагато вище за посади в Кабміні).
Які ще кадрові зміни очікуються
Інший сценарій передбачає подальше посилення першої віце-прем’єрки та міністра економіки Юлії Свириденко — вона може забрати на себе ще й частину інфраструктурної тематики та навіть «шматок» Мінекології. Свириденко вважається креатурою голови ОП Андрія Єрмака. В такому разі ще більше посилиться вплив Єрмака після того, як він остаточно зачистить Банкову від альтернативних джерел впливу на президента.
Примітно, що водночас у кулуарах ходить і прямо протилежна чутка — нібито Свириденко може повернутися на роботу до Офісу президента, тоді як віце-прем’єром стане голова «Нафтогазу» Олексій Чернишов. У 2020-22 роках він уже очолював Мінрегіон і продовжує брати активну участь у заходах на тему регіонального розвитку вже на нинішній посаді. Крім цієї сфери, за словами співрозмовників у владі, Чернишов нібито хотів би курирувати ще й енергетику з екологією.
Ще задовго до повномасштабної війни були розмови про те, що Чернишов не відмовився б зайняти прем’єрське крісло, але зараз про це не йдеться.
Також зазначається, що регулярні чутки про відставку Дениса Шмигаля безпідставна та здебільшого запускаються прихованими претендентами на його посаду.
Уряд Шмигаля
Нагадаємо, Денис Шмигаль очолив уряд 4 березня 2020 року напередодні коронакризи. Цей уряд працює найдовше за часів незалежності України.
Раніше командувач Сухопутних військ Павлюк виступив з важливою заявою щодо мобілізації.